Чим економічно успішні держави відрізняються від неуспішних? Тим, що у перших за мінімальну заробітну плату працююча людина може винаймати житло, купувати продукти, одягатися. Те ж саме стосується і пенсіонерів, які отримують мінімальну пенсію. В економічно відсталих країнах, до яких належить і Україна, зробити цього не можна.
Коли урядовці віщають про чергове підвищення «соціальних стандартів», хочеться у телевізор капцем запустити – самі на своє підвищення живіть!
І все ж, звідкіля беруться ці наші мінімальні зарплати і пенсії? Ну не зі стелі, правда? Виявляється, таки ні. Прожитковий мінімум розраховують, виходячи з норм так званого споживчого кошика. А затверджував відповідний документ Кабінет Міністрів аж у квітні 2000 року! Аналізував цифри ресурс "Народний суд".
«Блокадна» пайка. Так от, чиновники зібралися та вирішили, що дорослому українцеві достатньо на день з’їдати 276 грамів хліба (у блокадному Ленінграді у найгірші часи добовий пайок становив 125 грамів). На гарнір дозволили у місяць 208 грамів рису, 166 грамів гречки, 333 грами макаронів. Зате картоплі можна їсти аж 7,9 кілограма. Щодо м’ясного, то тут не розженешся. 630 грамів свинини, кіло птиці, 1 кілограм 166 грамів яловичини. І (це ж треба додуматися!) наша мінімальна зарплата розрахована на те, що українець може споживати лише 165 грамів сала в місяць. А ковбаси – 750 грамів.
«Чарівний» гардероб. Ще менш реальним виглядає кабмінівський гардероб. Верхній зимовий одяг (куртку на синтепоні) чоловіки мають носити чотири роки, а жінки зимове пальто – аж вісім. Чоловічий костюм пропонується на п’ять років, п’ять сорочок – на чотири, краватка – на цілих десять. Це ж яким «затасканим» має виглядати чоловік, який живе на мінімальну зарплату! Джинси та джемпер йому радять купувати раз у три роки.
Не розженуться з одяганкою, згідно з урядовим документом, і українські жінки. Їм дозволили змінити светр раз на три роки, сукню рекомендують міняти раз у п’ять. А норми носіння білизни взагалі вводять у ступор: п’ять трусів на два роки, дві майки на рік, один бюстгальтер на рік. Якщо хочете ще посміятися, то, згідно з нормами, чоловіки можуть купувати на рік сім пар шкарпеток, а жінки – троє колгот. Не впевнена, що у розробників споживчого кошика є діти. Інакше вони б не писали, що для дівчаток від народження до шести років можна придбати лише дві сукні на три з половиною роки. Діти, бачте, мають властивість рости.
Одне слово, український споживчий кошик давно застарів. Та навіть і ті скудні норми, що там передбачені, не можна сьогодні «втиснути» у затверджений прожитковий рівень (до якого прив’язані мінімальна зарплата, пенсія й інші виплати) у 1330 гривень для працюючого і 1203 – для пенсіонера.
Зі змінами не поспішають. Українські незалежні профспілки зробили власні обрахунки споживчого кошика за нинішніми цінами. Вийшло, що дорослому українцю для забезпечення найнеобхідніших потреб необхідно мінімум 2356 гривень.
Більше того, у 2015 році Кабмін програв дві судові справи про необхідність перегляду прожиткового мінімуму і вмісту споживчого кошика за позовом правозахисника Станіслава Батрина. Зараз рішення суду підлягає примусовому виконанню. Очевидно, що в уряді всіма способами опиратимуться перегляду норм споживчого кошика, бо інакше доведеться таки в рази піднімати мінімальну зарплату. А цього на київських пагорбах допустити не можуть. Інакше грошові потоки, які дерибанять, дещо пересохнуть.
Наталка СЛЮСАР
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!