Потрохи, але таки просувається справа щодо відкриття таємних документів про репресованих та визвольний рух. Нещодавно Служба безпеки України розширила вільний доступ до «кегебешних» документів та готується передати архіви 1917–1991 років до Українського інституту національної пам’яті.

Наприклад, людина пам’ятає, що в 30-х роках, коли їй було три роки, просто з хати забрали батька. Відтоді про нього ні слуху ні духу. Тепер можна дізнатися про його долю: познайомитися зі справою на батька, довідатися хто і коли його допитував, де він перебував, який йому оголосили вирок і куди відправили… Для цього потрібне звернення до Галузевого державного архіву СБУ. Як у Києві, так і в регіонах. Можна надіслати лист поштою на адресу: Київ, вулиця Золотоворітська, 7 або через Інтернет на e-mail: arhivsbu@ssu.gov.ua . У відповіді, яка надійде незабаром, буде вказано перелік архівних установ, де можна знайти інформацію щодо запитуваної людини чи події, та найближчий обласний центр, де ці архівні документи можна почитати.

Але, як заявляв директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик, існують й певні обмеження у доступі до архівів радянських спецслужб. По-перше, право на обмеження інформації має жертва репресивних органів. Тобто громадянин з власної ініціативи може заборонити доступ до матеріалів стосовно себе і своїх родичів, звернувшись до Інституту національної пам’яті або архівної установи, де зберігається кримінальна справа, та вказавши, яку саме інформацію слід закрити. Проте скористатися правом обмеження інформації можна лише до травня наступного року, а термін обмеження на інформацію не може бути довшим ніж 25 років. Звичайно, за умови, якщо ця людина не була «сексотом», тобто не співпрацювала з органами державної безпеки Радянського Союзу. Адже в законі чітко прописано, що таємними чи прихованими не можуть бути документи стосовно штатних і позаштатних працівників репресивних органів. Навіть якщо людина, котра співпрацювала з НКВС, МДБ чи КДБ, потім сама стала жертвою терору – закривати інформацію щодо себе вона не матиме права.