76-річна Олена Розова, колишня вчителька зі Щорса, постійно знаходить гроші. Куди б не йшла – на пошту, в магазин, на вокзал, у парку. Щоправда, суми невеликі – від п’яти гривень. Купюри лежать просто на дорозі згорнуті. Мимо них проходять десятки людей. Та гроші їм «не даються» – ніби чекають, коли їх підбере саме вона.
– А як пропущу, якась сила змушує повертатися. Ніде не риюсь. Спеціально не шукаю. Гроші самі впадають в очі. А почалися знахідки невдовзі після смерті молодшої сестри Жанни, яка померла у 53 роки від задавненої хвороби легень. Я знайшла масивну золоту сережку на опалому листі. Коли перший раз повз нього проходила, помітила: щось блищить, але не надала уваги, навіть не зупинилась. Повертаюся назад тією ж дорогою – блиск просто сліпить очі. Нахиляюсь: сережка. І що цікаво – застебнута. Значить, не зіскочила з вуха. Наче Жанна про себе звістку подала – вона дуже любила золото. Я ще вагалася: брати – не брати. Потім усе ж взяла.
Вдруге знайшла золотий ланцюжок з кулоном, як не стало чоловіка. Він помер навесні 1995-го у потязі, коли повертався додому. Напередодні пані Олена наче відчувала лихо, бо весь день кортіло поговорити з чоловіком. Зателефонувала до мами, де копав картоплю, але він трубку не взяв. Більше не передзвонювала, а тепер шкодує: «Хоч би голос Вітін востаннє почула». Їх усе життя поєднувало кохання. Познайомилися, коли їй було 17, йому – 22. Віктор був єдиним сином у матері. Він загубився під час війни. І коли через сім років його серед ірпінських дитбудинківців випадково побачила її сестра, мати покинула Ленінград і оселилася в Ірпені. Син був для неї всім. Тому перехоплювала листи закоханих, так хотіла їх розлучити. Та все ж опанувала себе, коли молода пара розписалася. Олена закінчила педучилище, Віктор – геологорозвідувальний факультет у Київському університеті імені Шевченка. Виростили дочку та сина. – Що Ви робите зі знахідками? – Зараз маю пенсію тільки 1200 гривень, тому знахідки виручають. Буває, зранку на хліб копійки лічу, а поки дійду до магазину, вже й на масло є. А золоті речі віддала дочці. Із сережки Таня зробила собі перстень.
– Порча не нашкодила? – Навпаки! Після розлучення з першим чоловіком дочка зустріла справжнє кохання. Вже років 20 разом.
Марта ЗІНЧЕНКО, Чернігівська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!