Відкритий лист Президенту України
Дуже хочу, щоб попало Вам на очі мій лист – звернення, Вашого прихильника. Воно, здається, вийшло гостре, та мовчати не можу. Я висловлюю думку багатьох і багатьох моїх співвітчизників, зокрема читачів своєї газети. Болить, бо щось не так робиться у моїй країні. Таке відчуття, що не туди йдемо, а точніше, топчемося на місці або рухаємося по зачарованому колу. І попереду ніякого просвітку немає. Чому, чому, чому? Невже даремно пролилася кров на Майдані кращих дітей України, невже знову прийде наверх новоспечений Янукович, бо, здається, все до того йде.
Реформи для слів чи для діла?
Щороку на річницю страшних розстрілів на Інститутській Ви, Петре Олексійовичу, приходите на місце, де полягли хлопці, вклякаєте, ставите свічку, молитеся Богу. Віддаєте шану. І це правильно. Бо й самі понюхали пороху, диму від палаючих шин. Ми пам’ятаємо, як зупиняли грейдер провокаторів, котрий ішов на адміністрацію того президента-втікача. Мужній, відважний вчинок.
Але, очевидно, мало віддати честь загиблим – треба все зробити, щоб убивці революціонерів відповіли перед законом. Непроста справа сьогодні їм пред’явити докази, тим більше, що більшість з беркутівців драпанула в Росію. І все ж у нас, простих смертних українців, закрадається абсолютно нормальне запитання, але чому ж за три роки нікого і нічого не знайшли, жодну-жоднісіньку падлюку не посадили.
Чомусь усе розповзається крізь пальці, розвалюються кримінальні справи. Просто чорна біда. Але ж судді, які нашвидкуруч клепали справи проти майданівців, на місці, живуть, жирують і процвітають. Хоч один сів за ґрати? Ні.
Ви дуже багато говорите про реформи, ніби щось там трохи і робите. Узагалі вмієте гарно балакати. А конкретно що зроблено? Реформували міліцію у поліцію так, що вона стала ще гірше працювати. Створили кілька антикорупційних структур. Ну і що? Покажіть хоч одного корупціонера за ґратами!
Якийсь театр абсурду. Гучні затримання, сотні тисяч доларів, а далі, далі що? Скількох посадили – зеро (нуль). Кажуть, суди винуваті. А хто вам не давав три роки те кодло розігнати? Ага, треба ж по закону, чинно, правильно. Так зробіть. Хоч що-небудь. Хоча країна у нас парламентсько-президентська, але ж Ви, Петре Олексійовичу, маєте якісь важелі впливу. Невже думаєте, що народ Ваш геть дурний, не бачить, що коїться там, у вас наверху?
Історія нічому не навчила
Окремо треба сказати про Верховну Раду, зокрема Вашу доблесну керуючу партію – БПП. Ви ж, наш дорогесенький, не взяли у депутатські списки патріотів, майданівців, а напхали туди дядьків з грошовими мішками. По електронних деклараціях ми побачили. Ну де вони будуть дбати про народ: трясуться в першу чергу за свої «бабки» і задниці. До того обнагліли, що не хочуть ходити на засідання Верховної Ради.
Не звинувачую лише Ваших, тої наглоти вистачає в інших фракціях. Соромно дивитися на тих деградованих слуг народу. Парубій просить, розпинається нормально працювати, а вони шнурочком валять із зали засідань.
Така дика зневага до роботи, до народу, до справи, за яку взявся.
Таке відчуття, що ви усі живете одним життям, а люди – іншим. Якби ж ви всі там, нагорі, знали, як вони бідують. Майдан боровся за краще життя, а воно стало ще гіршим. Іноді запитую себе, скільки ж ще будете знущатися зі свого народу...
Маю право ставити таке запитання, бо голосував за Вас, вірив Вам. На той момент, вважаю, кращої кандидатури на пост президента, ніж Ваша, не було. Очевидно, не я один так думав. А що з того вийшло – самі бачите.
Ми розуміємо – Вам не просто, дуже трудно. Йде війна, в країні розбрат… Але хіба не знали, на що йдете? Ну візьміть хоч щось одне і доведіть до толку.
Колінкуєте перед МВФ, випрошуєте гроші, а вони у Вас валяються під ногами. Невже за стільки років не могли впорядкувати видобуток бурштину? Мільярди доларів розтікаються по кишенях кримінальників і владців, котрі кришують їх. А митниці! Там пропадає ще один бюджет країни. Хіба ж Ви про це не знаєте? То чому не дасте цьому лад?
Таке враження, що не дуже стараєтеся. Не хочу звинувачувати Вас, пане Президенте, у всіх гріхах земних, але робите щось Ви явно не так. Чи забули дух Майдану Гідності? Чи, може, його й не знали?
Весь час, наївний, надіявся, що новий Президент і його еліта захоче увійти в історію, щось зробити для цієї бідної України, та, на жаль, дуже помилявся. Як показало життя, на першому плані у наших вождів великі, великі кишені, власні кишені, а для прикриття – гарні слова турботи про народ та державу.
Ой дарма, дарма Ви так. Чомусь новітня історія нічому Вас не навчила. Дивіться, щоб не закінчили, як Ваш кум, колишній президент Ющенко, не залишилися з рейтингом у п’ять процентів і зневагою від людей.
Євген ХОТИМЧУК,
шеф-редактор газети «Вісник+К»,
заслужений журналіст України
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!