Домашня полуниця господинь радує лише цвітом, а на ринках Луцька вже торгують цією соковитою ягодою. Та чи така вона гарна на смак, як на вигляд? Чи контролює хтось її якість? У неділю, скупляючись на Центральному (старому) ринку Луцька, вирішила провести невеличке розслідування, але не як журналіст, а як звичайний покупець.
Того вихідного дня полуницею торгували лише у двох місцях. У будні її було значно більше. Ціна, як на мене, дещо кусюча. Кілограм коштує 45 гривень. Трохи прим'яті ягоди віддають на десять гривень дешевше. Найактивніше купують цей товар бабусі-пенсіонерки. Чую, як одна жіночка розповідає продавчині, що йде до внука у гості, от і хоче його побалувати смакотою.
- Невже не боїтеся, що ці ягоди з нітратами? - запитую бабусю.
- А зараз усе шкідливе, куди не глянь, - байдуже забрала покупку.
Цікавлюся у продавчині, звідки завезли ягоди. «Із Закарпаття», - отримую коротку відповідь. «А з якого району, села?» «Не знаю». «Маєте документи, які підтверджують їхню якість?» - видаю із себе прискіпливого клієнта. «Не маю, - відрізає дівчина. - Он хазяїн стоїть. Йдіть його питайте». За кілька метрів, поряд з апельсинами, бананами, помідорами, вабить до себе полуниця. На картонці написано, що вона із Закарпаття. Та чи варто вірити такій «вивісці»? Попередні запитання переадресовую симпатичному чорнявому хлопцеві, який відмовляється представитися - мовляв, для чого це покупцеві.
- Клубніку привіз із Закарпаття, село Заріччя, - радо розповідає, - а документи всі є, тільки забув їх вдома, тому не можу показати. Ніхто з людей їх і не питає, то ви одна така прискіплива.
- А коли перевірка якась прийде? Що тоді робитимете?
- Я живу на Київському майдані, то скочу й привезу. Але хто їх перевіряти буде? - махає рукою. - Іноді місцева, базарна перевірка прийде.
Телефоную у Зарічанську сільську раду Іршавського району на Закарпатті, щоб дізнатися, чи мають цьогоріч щедрий врожай полуниці, що нею постачають Волинь. Працівниця сільської ради з подивом зізнається, що вперше чує про те, що у них скупляють полуницю.
- По-перше, у нашому селі її не садять так масово, щоб продавати, - наголошує жінка. - Здебільшого для домашніх або щоб самому на базар везти. Перекупників у нас не було. На полуницю ніц не даємо довідок. На капусту, помідори видавали. Певно, вас хтось обдурює. Питайте у того пана документи - і все буде ясно.
Оскільки пан забудькуватий, то телефоную у Волинську обласну санітарно-епідеміологічну станцію, щоб дізнатися, чи проводить хтось перевірку якості ранніх ягід. Як виявилося, після реорганізації це уже не в компетенції працівників служби. Лише у випадку, якщо ви, не дай, Боже, отруїлися полуницею чи, скажімо, вишнею і надумали письмово скаржитися на того, хто підсунув таку «свиню», вашу заяву обіцяють ретельно розглянути і зреагувати. Завідувачка Луцького міськрайонного відділу лабораторних досліджень державної установи «Волинський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Наталія Шелеп підтвердила, що віднедавна вони контроль не проводять.
- Працюємо лише за індивідуальними письмовими зверненнями, але ця послуга платна, - сказала Наталія Павлівна.
Шукати безкоштовних перевіряльників порадила у ветеринарній службі, яка має функціонувати на ринках.
У середу полуниці було чимало. І ціна знизилася. За кілограм просили від 20 до 35 гривень. Працівниці державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи №1 Управління ветеринарної медицини міста Луцька запевнили, що постійно контролюють якість ягід:
- Полуниця, якою торгували два тижні тому, мала незначний вміст нітратів. А та, що зараз продають, безпечна. Наші дослідження підтверджує спеціальний документ, який обов'язково видаємо продавцеві. Хай покупці вимагають показати його.
Руслана ТАТАРИН
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!