Світлана АНТОНЮК навчилася писанкарству у музеї
Львівщина

Писанкове дерево для рідних

5 травня, 11:30
0
0
Сподобалось?
0

Орнамент городоцького шва переносять на писанки

Великдень – одне з найповажніших і найулюбленіших свят християн. А крашанки та писанки разом з паскою традиційно освячуються в храмах. Звичайно, крашанку пофарбувати набагато легше, та не кожен має терпіння і час, щоб зайнятися писанкарством. У Городоцькому історико-краєзнавчому музеї на Львівщині навіть придумали спеціальний гурток для бажаючих опанувати це народне мистецтво. І вплели у традиційні орнаменти свою історичну вишивку – городоцький шов.

Цікаву екскурсію з колегами Городоцьким музеєм мала завдяки співпраці з Харківським пресклубом. Журналісти з різних регіонів України дізналися про унікальну техніку вишивання. Всі ми звикли до традиційного хрестика в одну-дві нитки, а тут такі цікаві і непрості сонечка і півсонечка, місяць і півмісяць. Ще придумали наші прабабусі драбинку, кривульку, вужика та змійку. Все це пов’язано з міфологією і кожен символ має своє значення, який передавав людині свою енергетику та захист. Колись городоцький шов побутував на одязі, а сучасні майстрині вирішили перенести його… на писанки. Особливо гарно виглядають писанки з червоним орнаментом. Цей колір є символічним, бо говорить про любов та благополуччя. І як в різних регіонах писанки кладуть у тарілки, то в музеї у Городку вчать робити неймовірно гарні писанкові дерева.

– У нашій експозиції вже кілька років стоїть таке деревце. Всі звертають увагу на нього, милуються, – розповідає виконуюча обов’язки директора музею Ганна Кузбит. – Його нам подарувала Ольга Пивовар. Вона постійно перед Великодніми святами проводить майстер-класи з писанкарства для дорослих і дітей. Радо підтримала пропозицію Орисі Войціцької розписувати писанки городоцькими узорами. Працівниця Городоцької міської ради Ірина Лопатнюк теж ділилася секретами, бо захоплюється писанкарством. У цьому році нам допомагає місцева вчителька Любов Владика. Думали, що проведемо два-три майстер-класи, але жінкам так сподобалося, що самі приходять ще й подруг приводять. Дуже популярними стали ось такі писанкові дерева. На розгалужену гілочку чіпляють багато писанок. Виходить таке оригінальне деревце. Хтось робить для себе, а хтось на подарунок рідним чи друзям.

Жінки з Городка вчаться розписувати писанки у музеї

Справа ця вимагає особливого старання і терпіння. Бо для великоднього дерева потрібні порожні висушені шкаралупи. Треба акуратно випустити жовток і білок, дати середині просохнути, протерти оцтом.

– Люба нам розказує про кожну дрібничку у цьому процесі, – посміхається Ганна Кузбит. – А ще має крила натхнення та добре серце, бо на гурток все нам поприносить. Писачки, фарби їздить до Львова закупляти, бо там якість краща. Віск принесе. Ми з радістю приходимо і беремося до розпису. Показує, як спочатку малюнок олівцем вивести. Згодом по лініях ведемо писачком з воском, а тоді опускаємо яйце у фарбу. Найцікавіший момент, коли знімається віск. Так народжується писанка. Словами ці відчуття важко передати – краще раз зробити і побачити.

Щодо видутих писанок на Городоччині побутує повір’я, що їх не можна освячувати, бо вони порожні, ніби не живі. Але кажуть, якщо всередину кинути зернятко – символ життя – то можна святити.

Місцева жителька Світлана Антонюк ще раніше приходила у музей на майстер-класи по городоцькому швові, бо задумала вишити цією технікою собі блузку.

– Я давно мріяла опанувати цю старовинну вишивку, якій більше ста літ. І в 52 роки вирішила вчитися. Це ж не пізно? – сміється жінка. – Вже майже готовий другий рукав, хотілося б до Дня вишиванки у травні встигнути. А коли почула, що й писанкарству тут навчатимуть, теж прийшла спробувати. Бо раніше з мамою фарбували великодні яйця у цибульнику. Поки розписуємо різними орнаментами і городоцьким швом видуті яйця, щоб вони зберігалися у музеї та розповідали відвідувачам про нашу культуру. А вдома вже спробую варені розписувати, щоб здивувати родину. У городоцькому швові основний колір – червоний, бо він символізує любов та життя. І ми беремо такі ж фарби. Виходить дуже гарно!

Тож хай квітне городоцький орнамент у вишивці та писанках! Так це давнє мистецтво збережуть сучасники та передадуть в майбутнє.

Руслана СУЛІК

Фото автора


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися