Хлопчики мають гарний апетит та справно набирають вагу

 

Два місяці тому у 38-річної Марії та 47-річного Івана Огієвичів із села Дроздинь Рокитнівського району Рівненщини народилася трійня. Нині подружжя має аж одинадцять діток. Малюки справно набирають вагу, а старші допомагають батькам доглядати за ними. 

 

Багатодітні родини у Дроздині не дивина. Нерідко народжуються і двійнята. Втім трійнят у цілому районі не було аж 65 років.  

– На другому місяці вагітності зробила УЗД в Рокитному. Сказали, що в мене двійня, – розповідає Марія Анатоліївна. – Трохи злякалася, бо ж вік уже немолодий. Та коли ще через місяць приїхала в больницю в Рівному, там сказали, що ношу трійнят. То був для мене шок. Переживала, чи зможу виносити, молилася, щоб дітки родилися здоровенькими. Добре, що чоловік заспокоював та підтримував. 

Марія Огієвич розповідає, вагітність протікала нормально. Щоправда, з четвертого місяця стало важко ходити, швидко стомлювалася. Після пологів жінка п’ять днів приходила до тями. Народжувала ж за допомогою кесаревого розтину. Малюки з’явилися на світ цілком здоровими. Найстарший із трійнят, Дмитрик, народився вагою 1480 грамів, Данилко – 2300, Демір – 2800. У Рівненському обласному перинатальному центрі лікарі зізналися породіллі: трійнят з такою великою вагою у них ще не було. Натомість жінка усміхається: усі її діти при народженні мали богатирську вагу – приблизно чотири кілограми.  

– У нашому роду було дуже багато двійнят, – продовжує багатодітна мама. – По маминій лінії колись родилися і хлопчики-трійнята, але, на жаль, малюки не вижили. Про те, що колись і я народжу стільки діток одночасно, навіть думати не могла. 

Що цікаво, двоє новонароджених хлопчиків є однояйцевими близнюками. Вони, як дві краплі води, схожі між собою. Батьки зізнаються, поки що розрізняють новонароджених лише завдяки тому, що один дещо повніший за іншого. Коли ж малеча підросте, жартують, придумають спосіб не плутати синів.

Пані Марія зізнається, давати раду одразу трьом діткам доволі важко.  Особливо, коли вони прокидаються одночасно. 

– Вдень легше, бо допомагають старші дочки, а вночі ж не буду їх будити, – продовжує Марія Огієвич. – Добре, що сестра Катерина та сусідка Тетяна по черзі на ніч приходять. Хочу оформити Таню нянечкою. Бо хоча малюки й спокійні, стомлююся так, що падаю з ніг.  

Старші діти Огієвичів такому поповненню у родині дуже радіють. У всьому допомагають мамі. 16-річна Надійка, наприклад, готує їсти на всю родину. Наташа стежить за чистотою в домі. Щоправда, зізнається багатодітна мама, переодягати чи купати новонароджених хлопчиків довіряє хіба що найстаршій, Юлі, яка вчиться у Рокитному на медичну сестру.

Огієвичі радіють, новонароджені мають хороший апетит, гарно набирають вагу. Щоправда, малюки перебувають на штучному годуванні, оскільки у мами пропало молоко. Банки суміші хлопчикам вистачає лише на добу. Багатодітні батьки зізнаються, за два місяці на харчування для діток вже витратили більше 10 тисяч гривень. Лікарі ж рекомендували тримати малюків на такому годуванні приблизно до півроку. 

– Сім’я велика, тож і затрати чималенькі, – зізнається Іван Сергійович. – Мішка борошна вистачає на місяць. Хліб печемо через день. Тримаємо дві корови, п’ятеро свиней, кури… Тож продукти в основному є свої. За рахунок того й виживаємо. Гриби та журавлина – єдиний наш заробіток, бо ж іншої роботи тут немає. Важко, звичайно, рахуємо кожну копійку, але з Божою допомогою поставимо всіх своїх діток на ноги.