На виділеній у Боремлі ділянці Євгеній Іванович Горбачук разом із сином Олексієм посадили сад. Більше того, вирішили продавати щепи і на цьому зробили невеличкий бізнес. До справи підійшли ґрунтовно. Олексій їздив по різних областях України і вивчав всі новинки у садівництві. Розводив плодові дерева американських, голландських, польських та кримських сортів. Вчився їх щеплювати. Таких саджанців не те що в окрузі, у Західній Україні немає – вони плодоносять уже на наступний рік.   

– Нашу працю оцінили не лише задоволені клієнти, але й злодії. У ніч на 29 березня 2014 року було викрадено 41 дерево дворічного віку елітних сортів, – розповів Євгеній Горбачук. – Як тільки ми те побачили, одразу звернулися в міліцію. По гарячих слідах при нашій із сином допомозі були знайдені й упізнані саджанці. Вони виявилися практично по сусідству, на подвір’ях у двох братів Бонзіків – Руслана та Романа. В останнього було виявлено чотири саджанці. У присутності правоохоронців і свідків Олексій упізнав їх – у дерев з нашого саду була характерно погризена кора зайцями та з одного боку випалена сонцем. Але найголовніше – на щеплених сином саджанцях було клеймо та синюватого кольору побілка. Ці чотири саджанці вилучили. Пізніше поїхали до оселі Руслана. За тими ж ознаками син упізнав 20 дерев. Він їх навіть сфотографував через паркан. На подвір’я міліціонерів Руслан не пустив. Дозвіл на огляд дали тільки через 20 днів! Отак працює система. Коли міліціонери прийшли повторно у господарство Руслана Бонзіка, то на тому місці, де син бачив наші дерева, були висаджені інші. 

Євгеній Іванович Горбачук виявився з тих чоловіків, які переконані – злодій повинен нести відповідальність за свої вчинки. Слідство по цій, здавалося б, легкій справі тягнулося місяцями. Що може бути простіше – вкрадені дерева, виявлені міліцією. Свідки при огляді були присутні. Суд відбувся тільки 24 квітня 2015 року. Справу порушили лише проти одного з братів – Романа, оскільки саджанці на подвір’ї Руслана були зафіксовані тільки на фотоапараті. Немає дерев – немає і справи.    

А Роман Бонзік сказав, буцімто не знає, що то за саджанці. Мовляв, їх теща з Луцька привезла – купила біля «пам’ятника солдату». На тому місці деревами торгує одне підприємство – «Плодорозсадник луцький». Продавець у суді свідчив, що вилучені саджанці не їхні, вони такі не продають. Та й жінки він не пам’ятає. 

Загалом у справі було допитано сім свідків, які показали, що вкрадені дерева із саду Горбачука вилучили у Бонзіка. 

Проте цього для Демидівського районного суду виявилося недостатньо, і Романа Бонзіка було виправдано. Євгеній та Олексій Горбачуки не отримали ні матеріального, ні морального відшкодування. 

– Йдеться навіть не про гроші, – обурюється таким рішенням Олексій Горбачук. – Я серйозно вирішив займатися розведенням дерев. А ця крадіжка «відкинула» мене на два роки назад. Виходить, намарно працював, і, як виявляється, у цьому ніхто не винен.  

– Не залишу цього просто так, – каже Євгеній Іванович Горбачук. – На мою думку, слідство йшло надто повільно і непрофесійно. Саме через це злочинці уникнули відповідальності. Я остовпів, коли побачив кримінальне провадження. Там значилось, що це не крадіжка, а порубка дерев. Вів справу прокурор Семенюк. Порубка і крадіжка – це різні статті. Я вже був на прийомі в прокурора області. Він пообіцяв винних правоохоронців притягнути до відповідальності.