42-річний тернополянин Юрій Заблоцький за освітою психолог, але працював директором з будівництва у провайдерській фірмі. Неодноразово Юрій їздив на Майдан, був там і 18-20 лютого. Влітку цього року Заблоцький став волонтером, а у вересні, всупереч висновку медичної комісії, пішов добровольцем у 5-й окремий батальйон Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Підрозділ базується у селі Піски біля Донецького аеропорту.
Без спеціальної військової підготовки Юрій чомусь бачив себе саме в артилерійському підрозділі. У зоні АТО він навчився точно наводити гармату на техніку противника за допомогою транспортира, карти і компаса, тоді як за сучасними методиками начальство вимагає вносити балістичні програми на планшет.
Обстріл Пісків ворогом триває майже безперестанно. У бліндаж, який на невизначений час став для Юрія та його товаришів домівкою, якось влучив снаряд від САУ, розірвався за метр від тернополянина. Від звукової хвилі його контузило. Про умови на лінії фронту Юрій говорить просто: «Нормальні, жити можна. У бліндажі є буржуйка, дерев'яні настили з матрацами. Харчуємось тушонками, готуємо їх на сухому спирті, на дровах. Їмо також тушонку по-мисливськи. Це коли у банки потрапляють осколки від снарядів, і треба вибирати з них «мисливський» дріб. Ми надзвичайно вдячні волонтерам - за дитячі малюнки, листи, мінеральну воду суто для АТО та антибактеріальні серветки «Проти колорадів», які випускають у Харкові».
У години затишшя артилерист читає книжки з психології, бо розуміє: після закінчення війни бійці матимуть психологічні проблеми.
- Вони вже зараз є, - каже Юрій. - Буває, хлопці у стані афекту кричать: «Це не моя війна! Що я тут роблю?» До психологів вони не підуть. Тут можуть допомогти військові капелани, священики. На вістрі війни людина мобілізується і здатна витримати багато незгод. Постійно виділяється адреналін, і організм працює дуже чітко. Збої починаються, коли солдат потрапляє у мирну дійсність. Багато хлопців не знають, куди себе подіти у відпустках, не сплять ночами. Війна втягує. Під невпинними обстрілами здається, що дієш адекватно, але коли обстановка змінюється, розумієш: щось у тобі міняється. Потрібно помалу повертатися у мирний стан і адаптувати до цього психіку.
Юрій Заблоцький захоплюється філателією. Після Майдану об'єднав в окрему експозицію революційні трофеї: конверти, листівки, марки, наклейки, знімки, довідки про здачу крові, вервичку, перепустки в КМДА і Будинок профспілок, конверти з листами з Криму після «референдуму», на яких стоять штемпелі ще української пошти. Пишається Юрій Заблоцький особливим експонатом зі своєї колекції - листом від королеви Великобританії. Його він отримав після того, як привітав Єлизавету ІІ з народженням правнука.
- Написав королеві англійською мовою від руки, - каже Юрій. - Побажав правнуку «осягнути повноту людського щастя і оправдати усі Ваші надії та сподівання». Королева відписала. Звісно, не особисто, постаралася поштова служба Букінгемського палацу. Але знаю, що жоден лист вона не відправить без відома Єлизавети. На листі є штемпель Букінгемського палацу з усіма реквізитами і погашена марка з профілем Єлизавети. Хочу написати їй ще один лист, подякувати за светр королівської пошти Великобританії, дуже теплий. Нам в АТО 400 таких передали.
Світлана КЛОС,
Тернопільська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!