Військові облаштували її з ініціативи жителя Старого Вишнівця, командира взводу Сергія Маслюка, колишнього афганця.  

– У полі хлопці знайшли джерело, поглибили його і брали для своїх потреб воду, – розповів Володимир Голоднюк. – А потім викопали землянку, обладнали її гідропорогом, який не пропускає пар, поставили дві буржуйки з ємкостями для окропу, і вийшла лазня. У ній хлопці періодично миються самі і також приймають гостей-артилеристів. У бійців через мороз, вітер тріскається шкіра на руках, губах, тож баня для них – спасіння, маленька віддушина…

Але подібні побутові розкоші на фронті – виняток. На блокпостах, розташованих у безпосередній близькості до ворога, збаразькі волонтери побачили, в яких жахливих умовах перебувають українські військові. Живуть у землі, як кроти.

– Земля дуже тверда, заглибитися у неї нереально, – каже Володимир Голоднюк. – Бліндажі розраховані лише на те, щоб у них сховатися від обстрілу. З хлопцями тільки автомати, а бронежилети лежать надворі. Гріють солдатів хіба спогади про рідний дім і допомога волонтерів… 

Солдатам передають… джинсові спідниці

– До цієї поїздки ми знали про війну із солдатських розповідей та інформації від ЗМІ, – продовжує збаражанин. – А реальність інша. Багато штабів не займаються питаннями логістики, не вивчають, чого і скільки потрібно бійцям. Що люди зносять – те волонтери й везуть. Але на передовій не потрібні ватяні чи пухові ковдри, куртки! Все ватяне у перший же день набирає вологи і стає непридатним для використання. Передають «на війну» іноді немислимі речі: шльопанці, босоніжки, банні халати, джинсові спідниці… Так само з продуктами. У солдатів немає продуктових складів. Щось вони зберігають у залізних герметичних банках з-під пороху, і це може бути корисним. А решту з’їдають гризуни. Скляні банки із салом, смальцем, консервацією тріскають на морозі… У збаразькому штабі ми часом навіть конфліктуємо з людьми, які приносять закрутки. Вони ображаються і везуть банки у Тернопіль. Час від часу ми робимо чистку складу і передаємо харчі та одяг у геріатричний центр, соціально незахищеним сім’ям, біженцям…

Взимку, за словами Володимира Голоднюка, бійці в АТО насамперед потребують, крім теплого одягу і взуття, оснащення для техніки: зимової гуми і ланцюгів на колеса, акумуляторів, машинного масла, генераторів, рідини для запуску двигунів. «Держава, Міноборони нічого не роблять у цьому напрямку, – підсумував Володимир. – Там побачили, що працюють волонтери, і вмили руки. Постачають стрілецьку зброю, гранати, а з важкої зброї – лише «вбиту» техніку 50-60-х років минулого століття».