На сході України в батальйоні «Азов» побував військовий історик, фотограф з Тернополя Ігор Крочак. Зону АТО відвідав уже вдруге. Інтерес до «гарячих точок» у 48-річного працівника Тернопільського держархіву професійний, адже за плечима має навчання у Львівському військово-політичному училищі на факультеті воєнної журналістики. Брав участь у військових операціях у різних країнах як кореспондент.
Наш співрозмовник - поки що єдиний тернопільський фотокореспондент, який зважився на небезпечні поїздки.
- Уперше в зоні АТО я побував як журналіст, - розповів Ігор. - З хлопцями з харківського «Автомайдану» возив продуктові передачі пораненим у лікарні міста Ізюм Харківської області. До передової - Слов'янська, де у той час йшли запеклі бої, від Ізюма лише 46 кілометрів напряму, тому здаля постійно чувся гуркіт важкої артилерії.
Ігор відзначив особливу роль священнослужителів на передовій. При штабі АТО діє польовий храм архістратига Михаїла. У червні духовну підтримку нашим воякам надавав військовий капелан отець Андрій Зелінський.
- Звернення до священика по благословення перед боєм, можливість сповіді, моральної розради - це необхідні духовні потреби солдатів та офіцерів у час війни, - переконаний співрозмовник.
У перерві між боями у добровольців бувають і мирські розваги. Ігор був присутній на концерті артистів ансамблю пісні і танцю Збройних сил України. «Треба було бачити, як наші хлопці із Західної України втнули польку «з гудзом» із солісткою ансамблю, - сміється тернополянин. - Пісня, танець - важлива психологічна підтримка для наших солдатів.
Вдруге зону військових дій Ігор відвідав як волонтер - з представниками Тернопілля був на базі батальйону «Азов», що дислокується на узбережжі Азовського моря, у районі міста Урзуф. Добровольці, серед яких є кілька вихідців з Тернопільщини, стережуть морські рубежі держави, перешкоджають потраплянню контрабандної зброї з Росії. Одним з командирів «азовців» є Микола Березовий, чоловік журналістки, а нині чиновниці Тетяни Чорновол.
Тернополяни привезли бійцям бронежилети, розгрузки, наплічники, тактичні ліхтарі, радіостанції, харчі, медикаменти, закуплені на пожертви громади. Наче діти, тішилися бійці оберегам - лялькам-мотанкам, які зробили для них тернопільські підлітки.
- Нашим хлопцям видали зі складів автомати Калашникова, снайперські гвинтівки Драгунова ще радянського взірця, і я бачив, як у вільний час вони удосконалюють її, просвердлюють на автоматах дірочки, аби встановити оптичні приціли, - розповів Крочак. - Росія ж озброює терористів сучасними АК сотої серії, що оснащені спеціалізованими цівками, тактичними руків'ями. Вони покращують тактико-технічні характеристики зброї.
Бійці добровольчих батальйонів часто потрапляють у стресові ситуації. Як вони знімають напруження, запитала Ігоря. Може, спиртним?
- Ні, - почула категоричну відповідь, - спиртного жодного разу не бачив. До війни хлопці ставляться як до роботи. Серед них дуже багато професіоналів. Оскільки війна - це не лише натискання на гашетку, а й думання головою, то солдати ніколи не відмовляються від солодкого, яке стимулює роботу мозку.
Незважаючи на гірше оснащення, наші добровольці налаштовані на перемогу. Вони хочуть очистити рідну землю від окупантів.
Світлана КЛОС,
м. Тернопіль
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!