Майже півстоліття Галина Баньковська працювала акушеркою
Цю добру привітну жіночку знають не лише мешканці Дачного Ківерцівського району, а й довколишніх сіл. І нічого дивного тут нема, адже чи не у кожної мамочки Галина Іванівна пологи приймала. Якщо порахувати, то за роки роботи допомогла з'явитися на світ понад 900(!) малюкам.
Галина Баньковська три роки навчалася на фельдшерсько-акушерському відділі Луцького медичного училища. Хоч заклад був іще молодий, їхня група третього випуску, але підготовку мали дуже сильну. Директор у шинелі прийшов з фронту і казав: «Вчіться. Ви маєте вміти все». Після отримання диплому Галину одразу «кинули в бій» - направили на роботу у село Завітне, де народилася.
- У 1949 році жінки привикли родити вдома, - пригадує 85-літня співрозмовниця. - А я молода прийшла і всіх вчу: «Народжуйте у пологовому». Його відкрила при місцевому медпункті. Та ніхто не слухав. Якось приходить чоловік і просить до жінки, у якої почалися перейми. Я наполягаю, щоб віз у пологове, а він відпирається, бо, мовляв, не встигнемо. Зібрала акушерську сумку, і пішли до хати. Але оглянувши жінку, зрозуміла, що таки доставимо її на медпункт. Відправила чоловіка на ферму по коней. Рідні поклали постіль з жінкою на фуру і поїхали. Все пройшло добре, то після того люди у селі казали: «Треба родити у роддомі, бо акушерка все одно кіньми туди завезе».
Згодом Галину Іванівну, як працівника з досвідом, перевели на медичний пункт у Дачне. Житла ніякого не дали, а запропонували оселитися в одній з кімнаток цього закладу. Так дев'ять років і прожила на роботі. Це було на руку людям, бо у будь-яку пору доби могли прийти до медички. Телефонів тоді не було, а на виклики бігла за першим проханням відвідувачів. Хто фурою, хто мотоциклом приїжджав. А скільки разів серед ночі йшла через поля до породіллі чи хворого! Ніколи не чули від неї нарікань. Маленька на зріст медичка мала велике золоте серце і сповна віддавалася роботі. За це всі любили і шанували Галину Іванівну.
- У рік на моїй території народжувалося по 18-20 дітей. А як врожайна пора на весілля вдавалася, то й до тридцяти доходило, - сміється пенсіонерка. - Якщо середню кількість помножити на 47 років трудового стажу, то виходить, що понад 900 малюків прийняла на світ. От іду по вулиці й придивляюся. О, ця жінка у мене народжувала, а потім її дочка, ще інша жіночка. Куди не глянь - усі мої.
- А були якісь незвичайні випадки у Вашій практиці?
- Різне траплялося. І вдома пологи приймала, і від кровотечі після невдалого аборту рятувала. А якось біля автобусної зупинки немовля народжувалося. Мій чоловік, який тоді працював в автоінспекції, приїхав мотоциклом. Увімкнув фари, бо ж ніч була, а я при них пологи приймала. Все благополучно обійшлося.
Тож не дивно, що вдячні батьки часто Галину Іванівну за хресну до діток кликали. А дехто доньок назвав на честь акушерки.
- Мій чоловік аж сердився: «Скільки ти будеш по хрестинах ходити?» - додає з усмішкою бабуся. - Кликали мене не лише в Дачне, а й у навколишні села. Бо породіллі були з Небіжки, Прилуцька, Жабки, Озерця.
Давно помер чоловік. Мешкає пенсіонерка нині з дочкою. Хоч Галина Іванівна має поважні літа, у неї світла пам'ять. От лише підступні хвороби дещо підірвали її здоров'я. Та незважаючи на власні клопоти, бабуся й нині готова допомагати людям:
- Щодня до мене хтось дзвонить і питається поради, які ліки вживати, що потрібно робити. Все, що знаю, розказую.
Власну хатину Галина Баньковська колись звела по сусідству з медпунктом, тож і нині молоді фельдшерки забігають до своєї мудрої колеги по консультацію. Безцінний досвід цієї жінки неодноразово рятував людські життя. За доброту та безвідмовність їй і досі всі дякують.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!