На свято Миколая Володимир несподівано прокинувся серед ночі, ніби хтось його підкинув. Розплющив очі – ікона, яку кілька років тому подарували на день народження, засвітилася. Не йняв віри цьому, перехрестився, прочитав «Отче наш». Трохи злякався такого незвичайного світла, тож збудив дружину. І раптом відчув, що його руки мають якусь незрозумілу силу, ніби пробіг струм. Через деякий час, переконує, «ікона чотири рази стукнула» – що це означає, не збагне. А наступного дня після того незвичайного світла від образа поїхав у Ківерці на базар. Спілкувався зі знайомими, торгував. Закортіло випробувати свою дивну силу. 

– Одній жінці кажу: «Дайте, я вас «почитаю», – розповідає балакучий Володимир. – А вона дивується: «Як?!» – «А отако руками – чик-чик-чик, – відповідаю. – У вас операція була, шум серця». Вона мені суне 200 гривень. Я кажу: «Ви що?! Не треба мені ваших грошей!» Приїжджаю з базару, якраз сусідка прийшла. Кажу, що маю силу в руках. А вона: «Яке мені коліно болить?» «Почитав» її – відповів, яке, ще й відчув, що у неї шлунок хворий. Покликала своїх дітей, і їх «побачив». А коли виробляв собі візитки, та жіночка зацікавилася: «Ви що, на комп’ютері діагноз ставите?» – «Ні, відчуваю біотоками, ніби рентген». «Почитав» – а у неї загиб матки.

Володимир Денис сподівається, що зовсім скоро відкриє свій кабінет у райцентрі Рожище, адже дуже хоче, щоб хворі лікувалися не «хімією», тобто таблетками, а дарами природи. Коли прийде пацієнт, руками «почитає» його організм, встановить діагноз і підкаже, які трави допоможуть при захворюванні. А це дізнається у «Столітнику довголіття», який купив кілька років тому. Швиденько виносить цю книжку нам. Бачимо, що в ній уже безліч поміток є. 

– Треба багато читати, тому й роблю собі закладки, щоб набути досвіду, – пояснює. – Наприклад, варикоз ніг, – швиденько гортає сторінки, – корінь лопуха настояти на горілці тиждень, щоб рідина стала коричневою. Лягаєте спати, натираєте – і вени ховаються. А таких рецептів тут багато, аж на 700 листків! Ще після школи я закінчив у сільськогосподарській академії ветеринарну медицину – ото усі мої знання. Тому треба вчити анатомію, хоча розташування внутрішніх органів знаю.

Володимир зізнається, що люди йдуть не щодня, мало про нього знають. Прийняти може лише п’ять пацієнтів, тоді мусить відпочити, бо, каже, це забирає багато енергії. Лікує у будні до заходу сонця. Нашу розмову слухав сусід – запевнив, що Володимир «читав» його дружину та дітей, і діагноз виявився правдивим. У незвичайні здібності чоловіка вірить і його дружина, щоправда, їй не до душі поголос про його дар. Попросили Володимира Дениса показати і нам, як «читає» організм людини, але чоловік культурно відмовив:

– Сьогодні не можу, бо вчора трохи випив на хрестинах.