Можливий продаж землі у 2016 році дійсно активно обговорюється. Думки ж політиків і господарників щодо цього різні. Зокрема, керівник СВК «Дружба» Турійського району Петро Камельчук – категорично проти. 

– У нас залишилося одне багатство – земля. Українці володіють 50% світових запасів чорнозему. І це спадщина наших предків, – переконаний Петро Степанович. – Земля – неоціненний скарб. Перш за все володіння нею – питання продовольчої безпеки. Населення у світі росте стрімко, і всі хочуть їсти. Минулого року найбільше валютних надходжень держава отримала саме від продажу сільгосппродукції. Наступне – усі ми знаємо, що нафта і газ не відтворюються і їх запаси є вичерпними. Як вирішити проблему вироблення енергії? У багатьох країнах переходять на біопаливо. А воно ж росте на землі! Нещодавно був на агродебатах. У них брали участь і представники німецьких фірм. Так вони криком кричали: «Коли ж ви будете продавати землю?» Найприкріше, що багато хто з високих чинів говорить про цю можливість уже в 2016 році, коли закінчиться мораторій. Підтримують цю ідею в Адміністрації Президента. Я розумію нинішніх політиків. Як тільки дозволять продавати землю, в Україну «зайдуть» гроші. Прибутковий податок із продажу надійде у бюджет. Їм не треба буде думати, як розвивати промисловість, сільське господарство. До наступних виборів дотягнуть. Тільки от земля вже до українців не повернеться. Думаю, що ні в кого немає сумнівів, що наші землі скуплять відразу ж ті ж самі німці, китайці, араби. І при тому практично задарма. Наші люди будуть раді пару сотням доларів. Цього не можна допустити. Земля повинна належати українцям – від цього залежить майбутнє наших дітей. До того ж, у нас досі тільки 15% земель занесено до земельного кадастру. Ми навіть не можемо облікувати, а вже говоримо продавати. Неправильно це. Навіть у Святому Письмі, у Третій книзі Мойсеєвій, Господь говорить: «А землі не продаватимете навіки, бо земля моя». Людина може продавати те, що виробила сама. Землю ж не вона створила.   

Щодо конституційного права громадян розпоряджатися своїм майном, то Петро Камельчук каже, що найкращий спосіб – здати пай в оренду. А коли людині будуть нагально потрібні гроші (на навчання дітей чи на лікування), то багато хто із господарників погодиться заплатити повну вартість ріллі за умови її довічної оренди. У середньому гектар землі на Волині сьогодні вартує 25 тисяч гривень. Це дуже дешево. У кризових 90-х держава вже пограбула народ, видавши на руки ваучери, які потім скоробагатьки скупили за копійки, а де й за пляшку горілки. Зараз же вони – олігархи, власники крупних заводів. Історія може повторитися і з землею. Сьогодні у нас не просто криза, а війна. Не найкращий час для інвестицій. За прикладом далеко ходити не треба – Президент більше року не може виконати свою обіцянку продати бізнес – не вигідно зараз. А землю продавати вигідно? 

Прихильники ж продажу землі переконані – без зняття мораторію держава не отримає такі необхідні інвестиції. І це найголовніший аргумент. 

– Запуск земельного ринку дасть поштовх розвитку дрібного та середнього фермерства. В аграрний сектор економіки прийдуть мільярди доларів, євро, – висловлює своє переконання у пресі голова підкомітету з питань земельних відносин профільного комітету  Верховної Ради України Аркадій Корнацький. – Іноземці землю не скуплять. Купити землю може або громадянин України, або українська юридична особа. Якщо ж іноземець захоче опосередковано бути землевласником тут і розпочати товарне сільгоспвиробництво, то повинен буде зареєструвати в Україні фермерське господарство, товариство. Це буде українська юридична особа. Якщо в кожному районі з’явиться бодай по одному такому інвестору й кожен принесе по півмільйона доларів, то лише для початку матимемо 2,5 мільярда доларів інвестицій в аграрну сферу.

До речі, цього року українці побили світовий рекорд у «не запуску» ринку землі. До цього року найдовше думали-гадали, як продавати землю, у Мексиці – 23 роки. У нас уже 24 пішов. 

Спеціалісти ж вважають, що ще й сьогодні держава не готова до ринку землі – немає законодавчої бази. 

– Аби зняти мораторій, потрібно прийняти ряд Законів. У першу чергу – Закони «Про обіг земель», «Про порядок проведення нормативно-грошової оцінки», «Про консолідацію земель» тощо, – каже начальник відділу ринку та оцінки земель Держгеокадастру у Волинській області Майя Симоненко. – Приміром, остання грошова оцінка була проведена за методикою 1995 року. Вона потребує змін. Тільки цими днями з’явився  допрацьований проект постанови Кабміну про порядок нормативно-грошової оцінки земель сільгосппризначення. Аби запустити ринок земель, ще треба багато попрацювати. 

Наразі закони, які могли допомогти запустити ринок земель в Україні, навіть у порядок денний не включені. А щодо ціни на землю, то показовим є приклад Польщі. Ринок землі там стартував із півтори тисячі доларів за гектар, через п’ять-сім років цей самий гектар почав коштувати 17-20 тисяч доларів. Так що продавати у будь-якому випадку не варто поспішати.