Як правило, усі присутні зійшлися на тому, що ці зміни реальні і принципу добровільності дотримувалися під час об’єднання. Іншої думки був хіба що секретар Луцької міської ради Сергій Григоренко. Він наполягав на тому, що держава дала на об’єднання надто стислі терміни. Зокрема, згадував приклад Польщі, коли обговорення реформи наші сусіди почали у 1989, а власне об’єднання територіальних громад відбулося лише у 1998 році. За його словами, Луцьк через відмову прилеглих сільських рад об’єднуватися із містом  опиняється затиснутим зі всіх боків без права розширення своїх земель. Мовляв, такого ж плану місто обласного значення Вінниця претендує на приєднання до своїх меж 11 тисяч гектарів, у той час як площа Луцька всього складає 5 тисяч. 

Керівник Офісу реформ у Волинській області Анатолій Пархомюк розповів про існування таких територіальних громад, керівники яких за допомогою цієї реформи створювали конкретно під себе свої виборчі округи і абсолютно не зважали на основний принцип громади – самодостатність і фінансову спроможність. Адже в результаті саме за кошт громади, а не держави, доведеться утримувати на своїй території школи, садочки, ремонтувати дороги та виплачувати заробітну плату штату із 24-25 чоловік. Умовна мінімальна структура територіальної громади складатиметься з голови, двох-трьох заступників, секретаря, фінансового управління, сектору юридичних питань, відділів земельного управління, житлово-комунального господарства, економічного розвитку, машинобудування, кадастру, культури, освіти, молоді та спорту, охорони здоров’я, управління соцзахисту, служби у справах дітей і ще старости від кожного села. Судячи з усього, про потребу себе «прохарчувати» мова не стояла, бо маємо на Волині аж 74 територіальні громади, замість рекомендованих 37. Для порівняння: наші сусіди-рівненчани задекларували лише 45 громад, а Івано-Франківська область і взагалі – 12. 

– Цей процес реформування є незворотнім, оскільки законом уже закладена нова податкова база та нові фінансові ресурси, які будуть надходити у територіальні громади, – наголосив Анатолій Пархомюк. –  Об’єднана територіальна громада відтепер буде мати такі ж  повноваження, як і міста обласного значення. До територіальних бюджетів надходитимуть шість видів податків: 60% податку на доходи фізичних осіб (нині – 0%); 25% екологічного податку; 5% – акцизного з реалізації підакцизних товарів; 100% єдиного податку та 100% податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, також 100% податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).

Кількість амбулаторій збільшуватимуть, а шкіл – навпаки

Ще одне доволі болюче питання, яке останнім часом у всіх на вустах – що буде зі школами та ФАПами. 

– На громаду перекладеться відповідальність  утримувати школу, ремонтувати її, забезпечувати реманентом. Вона повинна буде опікуватися дошкільною, шкільною і позашкільною освітою, – повідомила заступник начальника управління освіти і науки облдержадміністрації Людмила Плахотна. – І так, малокомплектні школи будуть масово зачинятися, адже громаді дешевше обійдеться  утримувати автобус та довозити дітей у хороші школи з сучасною базою та комп’ютерами, аніж «тягнути» на собі навчальний заклад з чотирма-п’ятьма учнями. Відповідно, підвищуватиметься і якість освіти.

У депутата обласної ради Валентини Блінової – інша думка. Вона зауважила, що підходити до закриття малокомплектних шкіл у громадах треба буде дуже обережно. У підтвердження своїх слів посилається на слова Міністра освіти, який сказав, що школи повинні бути максимально наближені до дітей, а не навпаки. 

– Скажімо, в Дубечнівську загальноосвітню школу Старовижівського району довозять дітей із семи населених пунктів. Причому першу дитину забирають о сьомій ранку (батьки ще мають якось доставити дитину на зупинку), а привозять о п’ятій вечора. Уявіть, як це важко для дошкільнят та першачків! Старші діти, буває, не витримують і йдуть понад п’ять кілометрів додому пішки: навпростець, через ліс, біля озера, переходячи залізну дорогу – а це вже питання безпеки. Тож я  вважаю, що не треба різати по живому, а таки вишукувати резерви на те, щоб утримувати початкові чи малокомплектні школи, – наголосила Валентина Блінова. 

Щодо питань, які стосуються охорони здоров’я – слово взяв Іван Грицюк, перший заступник начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації:

– Структура ФАПів та амбулаторій розраховуватиметься відповідно до кількості жителів, яких нарахують на території громади. Кількість амбулаторій, де працюватимуть лікарі та медсестри, ми будемо розширяти – це однозначно. Якщо зараз в області маємо135 амбулаторій, то після введення в дію реформи плануємо їх збільшити до 245. Але як мають співіснувати чи розвиватися заклади охорони здоров’я  під час сьогоднішніх змін – не знаю. І ще, в Європі немає фельдшерсько-акушерських пунктів, а у нас їх понад 760. І дай Бог, щоб у громади була можливість їх утримувати, навіть коли цей ФАП обслуговуватиме лише 60 жителів якогось маленького села. 

Мирослава КОСЬМІНА, 

Волинська область