16 серпня 2015 року минув важкий для нашої родини рік, відтоді, як війна вирвала дорогого сина від батьків, коханого чоловіка від дружини, люблячого татуся від донечки, турботливого старшого брата, надійного друга від усієї родини.

Всі родичі глибоко сумують з приводу смерті Івана, згадуючи його як людину, небайдужу до чужих бід і проблем. Він турбувався і переживав за всіх, віддаючи тепло своєї душі кожному, підставляючи надійне плече для допомоги в разі необхідності.

Друзі згадують його як щирого, чесного, справжнього друга, на якого можна покластися, який виручить у будь-яку хвилину, протягне руку допомоги в біді, розрадить, підтримає.

Протягом цього року на могилу до сина звідусіль приїжджали люди, які знали його, навчалися з ним у Володимир-Волинському педагогічному коледжі та у Львівській військовій академії, які працювали з ним, були на війні. Ми отримали сотні телефонних дзвінків та повідомлень від тих, хто  не зміг потрапити на похорон або приїхати на могилу. Деколи створювалося враження, що нашого дорогого синочка знає півсвіту.

Ми вдячні всім, хто підтримував нас у нашому тяжкому горі, зокрема сусідам і всім односельчанам, керівництву та колегам по роботі, представникам місцевої та районної влади, родичам, друзям, знайомим.

Щирі й теплі слова подяки хочеться сказати всім священикам, які звершували Богослужіння, проводжаючи сина в останню путь, і протягом всього року возносили свої молитви до Бога за душу вбитого воїна Івана. Шістнадцятеро священнослужителів відспівували душу Івана: чотири з них із Львівської єпархії у Свято-Георгієвському храмі м. Львова, один – з Володимир-Волинської єпархії та одинадцять священиків – з Волинської єпархії Любешівської округи на чолі з благочинним протоієреєм Анатолієм та настоятелем місцевого Свято-Покровського храму ієреєм Іоанном у с. Залізниця Любешівського району.

Для безсмертної душі треба тільки молитва. Розуміючи це, священики нашої православної церкви не тільки з Любешівської округи, але й із Володимир-Волинської та Львівської єпархій внесли в свої записи для поминання ім’я убитого воїна Івана і протягом року возносять свої молитви до Бога не тільки за нього, а й за всіх воїнів, які віддали своє життя за Україну. Міцного здоров’я вам, дорогі священнослужителі, благополуччя у ваших сім’ях, радості, Божої підтримки в трудах на ниві Христовій.

Хочеться побажати міцного здоров’я і висловити щиру подяку митрополиту Луцькому і Волинському Нифонту, який особисто молитовно підтримував і продовжує підтримувати нашу родину, зокрема дружину з донечкою нашого сина. Нехай молитва маленької доньки буде прийнята Богом і Божа Матір, що зображена на подарованій Вами, владико, іконі, пошле Вам своє благословення.

А митрополит Львівської єпархії Філарет має змогу і відвідує сім’ю сина, також підтримуючи не тільки молитовно, адже невістка з онучкою проживають у Львові. Низький уклін, щира подяка, многих літ Вам.

Спільні молитви завжди прийняті Богом. Хочеться надіятися, що світ стане добрішим, що припиниться війна, перестане литися кров, не будуть гинути люди, настане мир.

Хто знає Івана, пом’яніть його добрим словом і помоліться до Бога за упокій його душі.

З любов’ю і скорботою батьки