– А в Києві вбили діагнозом: лімфома В, – розповідає Віра. – Потім у Луцькій обласній дитячій лікарні лежали довгих дев’ять місяців, дитину оперували, син пройшов шість хіміотерапій. Тепер кожного місяця їздимо на перевірки. Лікар заспокоює, що такі діти у майбутньому мають свої сім’ї.

Біда з дитиною неабияк позначилася на Віриному здоров’ї. Вже півроку хворіє на васкуліт – ноги вкриваються синіми цятками. Непроста доля в цієї жінки. Вона сирота, вчилася у Головненському інтернаті. Батьків рідних не знає, зате тепер їх замінили чоловікові. Свекрів згадує добрим словом, вони завжди приходять на допомогу. З чоловіком разом уже десять років, окрім Іванка, виховують ще старшого сина. Зараз жінка трудиться технічним працівником у Любомльському професійному ліцеї.

Віра Кущук щиро дякує всім небайдужим людям, які відгукнулися на біду. Адже лікування потребувало великої суми – багато зібрали волонтери місії «Стопрак». Особливо жінка хоче подякувати лікарям Наталії Кеді, Сергію Миронюку, всьому медперсоналу відділення онкогематології Волинської обласної дитячої лікарні. Щира подяка родині, колегам, батькам з дитсадка, школи №3, жителям Любомля, волонтерам Марії Адамчук, учительці Любові Романюк та іншим. 

– Вдячна також мамам хворих діток, з якими разом лежали у лікарні: Ані Островик, Тані Клімчук, Юлі Зеленько, Катерині Бойко, Любові Ющик, Ірині Лисик, Інні Поляковій, Олі Солодухіній, Олі Іванікік, Олені Мусі. Це дуже добрі жіночки. Коли я плакала, вони мене заспокоювали. І тепер підтримуємо зв’язки, зідзвонюємося, цікавимося здоров’ям. Усім щиро дякую за допомогу!