Господь благословляє материнство. У Святому Письмі сказано: «Жінка народженням дитини спасається»… Рятується від гріха, якому віддається у щоденному житті. Добре вихована нею дитина і є цим шляхом до спасіння. Про те, як в утробі почати виховання та чому потрібно дуже відповідально підходити до хрещення маляти – у нашій розмові з викладачем Волинської православної богословської академії, кандидатом богословських наук, священиком Андрієм Хромяком.
Церква допускає аборт, якщо…
– Жінка, яка готує себе до народження дитятка, мусить розуміти, що виховання дитини має починатися ще від вагітності. Щоб малята народжувалися здоровими, слухняними і побожними. Таїнства сповіді та причастя – це та необхідна духовна пожива, до якої вагітна повинна приходити якомога частіше, – каже священнослужитель.
А ще у православному молитовнику є спеціальна молитва вагітної жінки. Бажано її читати частіше. Також під час ранкових і вечірніх молитов треба просити Господа, щоб зберіг дитинку, укріпив її та дав можливість народитися здоровою.
– А якщо з якихось причин медики радять перервати вагітність, як бути тоді? – запитую в отця Андрія. – Це складне питання. Церква засуджує аборти, прирівнюючи їх до вбивства. Якщо стається так, що лікарі говорять, що дитина може з’явитися на світ з якимись вадами, то з православної, з християнської точки зору жінка має народити дитинку. Але якщо вона не матиме сили духу виховувати її у подальшому (бо це є тяжкий хрест) чи буде боятись осуду з боку інших, то може віддати маля на виховання у дитячий будинок. Це менший гріх, аніж, зробивши аборт, убити живу душу. Хоча я знаю такий випадок, коли жінці «узі» показало відхилення у розвитку плода – й лікарі порекомендували перервати вагітність. Вона пішла за порадою до священика і вирішила залишити дитятко. Жінка пила свячену воду, часто підходила до таїнств сповіді та причастя – і народила здорового малюка, без будь-яких аномалій. Якщо людина вірить і з Богом приймає все, що є, Господь може створити чудо. Проте є випадки, коли аборт допускається. Якщо під час вагітності виникає загроза життю жінки, тоді православна церква радить зберегти душу мами, щоб не осиротіли інші її діти. Інакше втратиться сім’я. У день, коли починаються пологи, добре, щоб священик відслужив молебень за здоров’я жінки, що народжує. Також є традиція: коли вагітна не може розродитися, просять батюшку відкрити в церкві Царські врата. Він, стоячи на колінах, читає спеціальні молитви – і Господь допомагає жінці благополучно стати мамою.
У Бога для людини є лиш одне ім’я
Запитую у священика, чи можна вибирати дитині ім’я, коли вона ще не народилася.
– Розмірковувати над іменем можна. У традиції православної церкви є звичай називати хлопчика чи дівчинку тим ім’ям, у день якого святого вони народились. Але буває, що ті імена батькам не подобаються. У цьому немає нічого страшного, можна із церковного календаря обрати інше. – А подвійне ім’я, скажімо, Марія-Мерседеса, не гріх? – цікавлюся. – Потрібно розуміти, що під час таїнства хрещення дитину називають лише одним ім’ям – у честь того святого, до якого вона потім буде молитися. Подвійне найчастіше дають малюкам ті батьки, які хочуть для сина чи доньки якогось незвичного світського імені – наприклад, Мерседеса, Евеліна, Олімпія, Мальвіна, Будулай, Зевс… Їх немає у православному календарі. Церква не засуджує таку практику, але охрещується дитина одним церковним ім’ям. Говоримо про те, як швидко необхідно охрестити дитину. Священик пояснює: зробити це слід якомога швидше, бажано за тиждень від народження. Тому що Господь говорить: «Хто не охреститься від води та духа, не зможе увійти у Царство Небесне». І якщо помирає дитина не охрещеною, то вона позбавляється Царства Небесного. А під час таїнства хрещення у людини з’являється ангел-охоронець, який охоронятиме її протягом усього земного життя й супроводжуватиме, коли її душа розлучиться з тілом під час смерті.
Хресні батьки одружуватися можуть
Сьогодні все популярнішою є меркантильна традиція брати новонародженій дитині за хресних батьків дві, три, а то й більше пар. Щоб на день народження приходили й дарували подарунки. Як до цього ставиться церква? – Головне завдання хресних батьків – не лише щороку відвідувати дитину у день народження, а в першу чергу за неї молитися, – пояснює священик. – Тож потрібно вибирати для такої місії віруючих православних християн. Якщо дитина осиротіє, хресний тато має взяти її до себе на виховання. Пам’ятайте, як і кровні батьки, хресні відповідатимуть перед Богом за цю дитину на Страшному суді – змогли виховати її гідно чи ні. Щодо кількості пар кумів, то хресними батьками є лише перша пара, інші – свідки хрещення. Не можуть бути хресними кровні батьки, а також люди з психічними вадами. Що стосується традиції не ставати в «кумівську» пару хлопцеві та дівчині, які планують побратися, то це – марновірство, каже отець Андрій. Вони мають право повінчатися і створити сім’ю. А от хресний батько не може в майбутньому стати чоловіком хрещениці, а хресна мама – дружиною похресника. Бо вони вже вважаються родичами. – А чи може вагітна жінка хрестити маля? Кажуть, тоді вона передає щастя своєї дитини, яку носить під серцем, тій, яку хрестить, – запитую у священика. – Це все забобони. Справжній християнин кожне таїнство сприймає як благодать Божу. Вагітні, які стають хресними мамами, народжують міцних і здорових дітей. Марновірств є дуже багато. Ще говорять, що незаміжній дівчині не можна нести до хреста першою дівчинку, хлопцеві – хлопчика. Це не має жодного підґрунтя у православній традиції.
Кого обирати за кума у високосний рік?
Якщо дитина охрещується до сорокового дня після народження, то під час цього таїнства мама не може бути присутньою. Адже сорок днів – це той час, коли жінка «очищується», їй до храму не можна. Якщо батьки бажають охрестити маля пізніше, то священик перед таїнством хрещення може провести чин уводин для жінки з дитям. Обов’язково мама підходить до таїнств сповіді та причастя. Тоді їй уже дозволяється стояти у церкві під час хрещення своєї дитини. Є марновірство, що у високосний рік треба вибирати хресних батьків лише з кола своїх родичів, ще розповідає про людські забобони священик. І що не можна давати дитині ім’я святого, який помер мученицькою смертю: мовляв, людина в майбутньому під час свого життя буде мучитися. Це не так. Популярними сьогодні є й інші дивацтва – жінки через Інтернет замовляють «від наврочення» червоні ниточки для немовлят… Магія не прокладає шляху до Бога, наголошує отець Андрій. А шпилька, приколота до одежі дитинки, ще й може наробити біди.
Інше марновірство, пов’язане з хрещенням, узагалі вважається зрадою Господа. Що це за страшний гріх, який потребує негайного каяття?
– На цей шлях людей штовхають ворожки, – розповідає Андрій Хромяк. – Якщо щось погане часто трапляється у житті «клієнта», кажуть, що хтось наслав порчу. І «ліки», які пропонують для «зцілення», – це піти і «перехреститися», щоб отримати нове ім’я. Мовляв, тоді чаклун, який наслав біду, не знатиме нового імені «жертви» – й нещастя припиняться. Люди беруть на себе гріх, кажуть священику, що є нехрещеними, і вдруге приймають таїнство хрещення. Це досить небезпечний шлях, бо ми ж з вірою говоримо: «Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів». Хто на нього став, має покаятися. Господь не буває поруганий, потім у житті може бути набагато гірше. А від будь-яких злих навіювань людина повинна захищатися молитвою, сповіддю та причастям.
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!