Як жителі волинського села Літин за свою землю воюють — готові перекривати дорогу
Волинь

Як жителі волинського села Літин за свою землю воюють — готові перекривати дорогу

16 червня 2016, 09:59
0
0
Сподобалось?
0

Ще восени минулого року в редакцію звернулися жителі села Літин Турійського району з приводу того, що належні їм земельні паї, розташовані в урочищі Березина, 23 вересня самовільно засіяло озиминою фермерське господарство «Аміла», яке належить родині депутата обласної ради Романа Микитюка. Люди зверталися в міліцію, суд, але намарне: нема, мовляв, у вас доказів, що саме ваші паї засіяні й саме господарство «Аміла» має до цього стосунок.

У суді державний акт – не доказ володіння землею?

Коли в’їжджати у Літин зі сторони Купичева, на полі з правого боку зеленіє пшениця. Мине зовсім небагато часу – і можна збирати врожай. Збіжжя обіцяє вродити. От тільки питання – хто його збиратиме, цей урожай? Річ у тім, що поле площею 73 гектари давно розпайоване, у людей є державні акти на землю. Спочатку всі здавали свої частки в оренду сільгосппідприємству «Дружба» (керівник – Петро Камельчук). Потім одинадцять власників паїв переоформили договори з фермерським господарством «Аміла». А 23 лишилися з Камельчуком. До осені минулого року все було тихо-мирно. Доти, доки 23 вересня на поле не заїхала техніка і не передискувала вже посіяну вику. Потім ниву засіяли озиминою. Люди в один голос твердять, що це була техніка «Аміли». Проте в суді цього довести не змогли. Але здаватися не збираються – земля ж їхня. То хто має її без дозволу засівати?

85-річна Марія Борисівна Ткачук каже, що у її розпорядженні на цьому полі чотири паї. Досі справно отримувала розрахунок від «Дружби» – за бажанням зерном, цукром, грішми. Її все влаштовувало. А от як буде цього року – не знає.

– З «Аміли» мало не щодня приходять, дихати уже не дають, просять заключити договір. Але я з ними заключати не хочу. Мене все задовольняло в Камельчука, який дає вісім метрів зерна, – розмірковує бабця. – «Аміла» ж дає штири метри за пай. По одному метрові з гектара. То шо ти за господар? Це ж знущання над людьми. Ми вже й у суд подавали. А там неправда. Я ж питалася в судді: чи я маю право своєю землею владєти? Вона змовчєла. Якщо я не маю права, то нащо ви мені землю ту давали?

– Я вже не знаю, до кого йти і де ту правду шукати, – обурюється власник ще одного наділу Олександр Січковський. – Я так в очі Микитюку і сказав: сьогодні ти мою землю забрав, завтра – корову, а післязавтра – хату. Хіба так робиться?

– У нас є державні акти на цю землю. Микитюк же без дозволу забрав і ріллю, і сінокоси, все поорав, кущі покорчував і сіє там кукурудзу. Ми зосталися без нічого, – додає Валентина Січковська. – Мені пропонували декілька разів укласти договір з «Амілою», але я не схотіла. Я йому дозволу не давала. І не тільки я. П’ятнадцять чоловік нас таких. Забрав усе силою. Ми ж кожен знаємо, у якому конкретно місці наша земля. Тільки вона не виділена у натурі. В суді були. Суддя каже: немає доказів. Як так, коли у мене державний акт на руках? Є ж карти, як поле поділене. Каже, то не є доказом.

З криком про допомогу сільчани куди тільки не зверталися – в облдержадміністрацію, обласну раду, прокуратуру – скрізь відфутболювали: не наша компетенція. Такі спірні питання має вирішувати Держсільгоспінспекція. Але там людям відповіли, що у них – мораторій на перевірки суб’єктів господарювання. Спеціальний дозвіл може видати тільки Кабмін. Виходить замкнене коло – на простих селян ніхто не зважає. Роман Микитюк коментувати ситуацію відмовився. Мовляв, є рішення суду, там усе сказано, йому додати нічого.

Пшениця росте,хто засіяв – невідомо

Слухаючи людей, не йняла віри: державні акти у них на руках, вони не хочуть підписувати ніяких договорів з підприємством, а суд каже: нічого, мов, не доведено. Ситуацію прояснив представник СВК «Дружба» адвокат Олег Усаченко.

– У суді представник «Аміли» казав, що технікою їхнього господарства було засіяно тільки ті паї, з власниками яких укладено відповідні договори. А це 27 гектарів. До решти вони не мають ніякого стосунку. Таким чином вийшло, що на власність моїх клієнтів ніхто не зазіхав. І, згідно із Земельним кодексом, вони мають повне право зібрати врожай на своїх частках паїв. Питання стоїть у тому, щоб виділити землю у натурі. А із цим знову проблема. Мовчу про наше законодавство, згідно з яким спочатку треба заплатити гроші на виготовлення технічної документації і державних актів на папері. А потім – ще раз платити за винесення цієї ж землі на полі.

Так от, літинці подали в сільську раду відповідні заяви ще у березні. Там з клопотанням звернулись у ПАТ «Волиньводпроект». Звідти відповіли, що «у зв’язку з особливими умовами розташування цих земельних ділянок… вартість робіт за винесення однієї буде становити від 500 до 1000 гривень». І все. Ті люди, з якими я спілкувалась у Літині, кажуть, що згідні заплатити. У «Волиньводпроекті» на запитання, чому не проводяться роботи, відповіли, що для початку треба укласти договір або з кожним власником окремо, або із сільрадою, як це було, приміром, коли виготовлялася технічна документація на державні акти. З питанням укладення договорів до них ніхто не звертався. Сільський голова Василь Білецький так толком і не пояснив, чому від квітня заяви літинців лежать «без руху». Тим часом дуже скоро настане пора збору врожаю.

– Виходить парадоксальна ситуація: ми маємо договори оренди, а фактично не маємо жодного гектара землі. А з людьми ж розраховуватися потрібно, – зазначив голова СВК «Дружба» Петро Камельчук. – Усі орендовані нами паї самовільно засіяло фермерське господарство «Аміла». Причому ми на власні очі бачили, як його техніка працювала на цьому полі та знищила посіяну нами викосуміш, чим завдано збитків більше як на 200 тисяч гривень. Отже, є факт самовільного захоплення земельних паїв, заподіяння збитків, але ні міліція, ні прокуратура, ні керівники області, ні навіть суд, до яких зверталися люди із заявами про грубе порушення їхніх прав, не виявили ні розуміння, ні підтримки. Нам зостається лише вдаватися до протестів – перекриття доріг, пікетування органів влади. Отак ми будуємо правову державу... Виходить, якщо ти маєш депутатський мандат, зв’язки і гроші, то можеш не зважати ні на людей, ні на закони. Та є закон Божий, за яким усім доведеться відповідати за свої дії.

Наталка СЛЮСАР,

Волинська область

Фото автора    


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися