У Луцьку можна приклонитися до часточок мощей преподобного Іова Почаївського. Капсулу з нетлінними останками вмонтували в ікону й привезли до тимчасового храму, що на бульварі Дружби Народів, названого на честь цього святого.

Іов Почаївський став на чернецький шлях ще дитиною. Він народився у невеличкому селі біля Коломиї (нині Івано-Франківської області) у 1551 році. При хрещенні батьки дали йому ім’я Іван – на честь пророка Івана Предтечі. Хлопчик, маючи всього десять літ, таємно покидає батьківську оселю й іде до Угорницького Спасо-Преображенського монастиря. І вже через два роки приймає постриг! Прозорливий ігумен святої обителі, передбачаючи в хлоп’яті Божого обранця, радо прийняв Івана й, постригши його в монахи, нарік Іовом. Згодом упродовж двадцяти років Іов був настоятелем Дубенського монастиря. Ця обитель у той час вважалась однією з твердинь православ’я у Західній Україні. Ігумен уславив її над усіма монастирями краю. Але «публічність» – не те, до чого прагнув монах. Тож він вирішує залишити Дубенський скит і податися в Почаїв. Преподобний Іов під виглядом простого ченця оселяється на Почаївській горі, яка була відома чудесним з’явленням на ній Матері Божої. Монахи там провадили затворницьке життя в окремих печерах і сходилися до церкви тільки на молитву. Згодом пустельницький монастир було перетворено на «спільножительний», і братія обирає Іова ігуменом. Він керував Почаєвом п’ятдесят років і відійшов у інший світ, маючи сто літ.

Господь прославив угодника даром чудес і нетлінням мощей. Сім років і дев’ять місяців пролежало тіло преподобного Іова після його погребіння. За переказами, у цей час люди іноді бачили незвичайне сяйво над його могилою. Тоді стали з’являтися видіння тодішньому київському митрополиту Діонісію Балабану. В них приходив Іов і казав, що Бог бажає «прославити його кістки». Митрополит був людиною, не схильною до марновірства, тож не поспішав одразу вірити і слідувати снам. Та коли втретє побачив те саме, розпорядився відкрити гріб Іова Почаївського. Всі переконалися, що тіло преподобного лишилося нетлінним, а зсередини йшли неймовірні пахощі.

Тепер мощі угодника Божого спочивають у храмі, присвяченому його імені, поруч з тією печерою, де він ніс свої молитовні подвиги. А в Луцьку можна вшанувати реліквію та помолитися перед нею під час відправ, що проходять у тимчасовому храмі преподобного Іова Почаївського, щосереди і щосуботи о 18-й годині, а в неділю і святкові дні – о 8-й.

Наталія КРАВЧУК, м. Луцьк  

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!