Не кожне село сьогодні може похвалитися, що на його території є будівельна фірма. Залісоче Ківерцівського району – може. Уже 60 років тут діє ТзОВ «Олицький агробуд». Днями підприємство якраз відзначає свій ювілей.
Будували школи, садочки, будинки…
Наприкінці 50-х років минулого століття підприємство розпочало свою діяльність як Цуманська міжколгоспна будівельна організація. Пізніше її перейменували на Олицьку. Подібні агробуди у ті роки були у всіх районних центрах і великих селищах. Вони будували об’єкти соціальної сфери навколишніх сіл: школи, садочки, магазини клуби тощо. Про історію «Олицького агробуду» на фірмі найкраще знає водій Леонтій Малімон. Він прийшов сюди працювати у далекому 1972 році.
– Приблизно тоді ж для працівників агробуду побудували напроти центральної контори в Залісочому 24-квартирний будинок. Я отримав там житло, – згадує Леонтій Філімонович. – Нас там працювало чоловік 300. Недаремно ж тодішнього директора Василя Антоновича Каліщука генералом називали. Дуже багато людей мав у підпорядкуванні. А скільки будували! Школи у Дідичах, Жорнищах, Личанах, Цумані, Берестянах, Липному, Холоневичах, Покащеві (в останньому ще й клуб спорудили). У Карпилівці не тільки школу звели, а ще триповерховий дім для багатодітної родини Фенів. У них аж 18 дітей! А які величезні тваринницькі комплекси будували по нашому району! Найбільші були в Липному і Личанах.
Щоб сплатити податки, різали на брухт майно
Як і багатьом «сільським» будівельним організаціям, «Олицькому агробуду» було надзвичайно важко втриматися «на плаву» у 90-і роки. А на початку 2000-х тут взагалі думали, що фірма стане банкрутом. Та на допомогу землякам у 2007 році прийшов директор потужної будівельної організації «Житлобуд-2» Леонід Стефанович.
– На той момент фірма не мала замовлень, продавали майно, аби податки сплатити, – пригадує Леонід Степанович. – Розібрали на металобрухт майже готовий розчинно-бетонний вузол, збували все, що могли. Через банкрутство роботу втратили б десятки моїх земляків. Адже моя родина живе в сусідній Гур’янівці. Цього дуже не хотілося. На сьогодні фірма збережена, люди мають роботу.
Після того, як «Олицький агробуд» став структурним підрозділом «Житлобуду-2», йому почали надходити великі замовлення. Починаючи з 2010 року, спеціалісти фірми провели реконструкцію відділу станції переливання крові центральної районної лікарні у Ківерцях, приміщення Волинської обласної держтелерадіокомпанії, палат обласного госпіталю для інвалідів війни тощо. Їм довірили бути генеральними підрядниками на будівництві дитячих садочків у селі Муравище і Ківерцях.
– Сьогодні ми проводимо реконструкцію Горохівської школи імені Івана Франка та будуємо нову у Башликах нашого району, – зазначив директор «Олицького агробуду» Олег Войчак.
Величезну територію виробничої бази спеціалісти агробуду також вирішили використати сповна. Тут працюють лісопильний і столярний цехи, цех з виробництва металопластикових вікон і дверей тощо.
– Усі будівлі, які зводить «Житлобуд-2», ми забезпечуємо вікнами і дверима як металопластиковими, так і дерев’яними. Наша продукція має відповідні сертифікати якості, – сказав Олег Ігорович. – Обладнання в цехах ми намагаємося постійно оновлювати. Приміром, уже цього року купили станок у столярний цех. У попередні роки оновили обладнання з виготовлення металопластикових вікон. Приймаємо й індивідуальні замовлення.
Бюджет має надходження, а люди – роботу
– Це велике щастя, що нас тоді Леонід Степанович взяв під своє крило, – кажуть люди.
І це не просто слова. Адже сьогодні в «Олицькому агробуді» майже сотня працівників. В основному з навколишніх сіл – Олики, Залісочого, Гур’янівки, Жорнищ тощо. Вони дорожать своєю роботою, бо у селі її знайти не так просто. Тим більше, з хорошою заробітною платою.
– В середньому люди у нас отримують 9 тисяч гривень на місяць, – запевнила головний бухгалтер підприємства Валентина Бохонська. – Ми платимо у Дідичівську сільську раду податки за оренду землі, нерухомого майна. Податок з доходів, отриманий із зарплат працівників, а торік це був мільйон гривень, йде у районний і обласний бюджети.
Сприяє підприємство і розвитку території, на якій розташоване. Як сказала Дідичівський сільський голова Галина Романова, тут завжди відгукуються на прохання про допомогу: дати машину для вивезення сміття, покласти тротуарну плитку. Здається, нічого особливого. Але як добре, що в селі є люди, які готові підставити плече для вирішення таких повсякденних проблем.
Наталка СЛЮСАР, Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!