Приблизно між 1572-1588 роками завдяки зусиллям Михайла Калимета у селі була збудована дерев’яна церква на честь св. Михайла. Згодом стародавній храм опинився в аварійному стані, і у 1868 році батюшка Ілля Мусієвич спорудив нову дерев’яну церкву на кам’яному фундаменті, а з розібраного звели капличку на сільському цвинтарі. Сюди ж перенесли ікону Божої Матері. У 1932 році історик Олександр Волинець визначив, що образ Богородиці створений майстром візантійської школи. І справді, вона відповідає традиціям написання ікон цього періоду. Матеріали, зібрані істориками та архівістами, й справді підтверджують факт перебування Тараса Шевченка в Секуні у жовтні 1846 року. Тоді за дорученням Київської археологічної комісії поет приїздив на Волинь для огляду та змалювання старих поліських церков. Його перебування чітко прослідковується у Вербці Ковельського та Секуні Старовижівського районів. Можливо, настоятель храму Ілля Мусієвич та диякон Григорій Антонович і попросили тоді Тараса Григоровича реставрувати образок, який з часом потемнів. «Пана у чорному капелюсі» пам’ятали старожили
Церква, де зберігається реставрована Шевченком ікона
– Народна пам’ять зберегла спогади старожила Секуня Мефодія Рижка, який повідав, що його дід Іван розповідав йому про те, що в Секунь приїжджав Шевченко і малював стару церкву, не нинішню, збудовану пізніше, а ветху, – розповідає секунський сільський голова Надія Костючик. – Тарас Григорович не тільки змалював той храм, а й реставрував для нього ікону Богородиці. Коли церкву розібрали, то образ перенесли до кладовищенської каплички.
Історія зберегла свідчення, що реставрував «пан у чорному плащі і чорному капелюсі, який говорив народною мовою». Він домалював Діві Марії й Богонемовляті намисто, що не характерно для ікон, але притаманне українським жінкам. У нижній правій та лівій частині образа проглядаються чіткі людські постаті, звернені до небес, де на хмарі видніється Всевишній.
Докторові філософських наук Вікторові Жадьку вдалося розгледіти медальйон Ісуса Христа, в обрамленні якого видніються букви і цифри – абревіатура Ш, а під нею – Т, нижче цифри «1846», що підтверджує – над відновленням ікони дійсно працював Тарас Шевченко.
У книзі «Опись церковного имущества», що належить секунській парафії, наш знаменитий земляк з Мизового митрополит УАПЦ Никанор Абрамович знайшов нотатки навпроти запису «Образ Божої Матері за престолом»: «У 1846 году образ сей рештаврирован проезжим живописцем Тарасіем Шевченком».
Наталія ЛЕГКА,
Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Читайте також
Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...