Мар'янівці Горохівського району не позаздриш. Із найбільшого промислового центру району, де працювало мало не п'ять заводів, тепер залишилися одні руїни. Останнім робочим форпостом, шансом для усіх жителів селища був ПАТ «Горохівський цукровий завод». Здавалося, навкруги родюча земля, врожаї цукрових буряків щороку радують - жити б тому заводу і жити. Але ж ні, хтось підклав руку, а то і дві, під це велике потужне підприємство та розвалив його...
Заборгував майже 200 мільйонів гривень
Селище Мар'янівка тепер як закинутий край. Плодоконсервний, сирзавод, хлібоприймальне підприємство: обшарпані, понівечені бетонні будівлі жахають. Руїни, як після війни. Аж не віриться, що колись тут вирувало життя і всі мешканці працювали на цих підприємствах. Найпотужнішим вважався ПАТ «Горохівський цукровий завод», у 80-ті роки минулого століття переживав розквіт. За сезон цукроваріння переробляв більше 300 тисяч тонн цукрових буряків і виробляв 30-35 тисяч тонн цукру. У 90-х на заводі провели масштабну реконструкцію, із 2000-го він щороку звично відчиняв ворота для вантажівок із буряком. Мешканці Мар'янівки почали побоюватися, що цукровий завод на грані розвалу ще у 2012 році. Бо раптово пішов на пенсію довгі роки незмінний директор, а наступний, і півроку не попрацювавши, помер. Люди почали казати, що перший «відступився», а у другого серце не витримало від хвилювань. І цукроварня, на якій цілорічно працювало 270, а в сезон переробки буряків - 600 робітників, зупинилася.
Минулого року волинські і навіть столичні мас-медіа замерехтіли заголовками «Горохівський цукровий завод - банкрут?» Взагалі знаків запитання було у тих матеріалах більше, аніж відповідей. Журналісти писали, що завод належить до сфери бізнесових інтересів братів Валерія та Юрія Келестиних із Рогатина Івано-Франківської області, тобто депутата Верховної Ради України та депутата обласної ради від Партії регіонів; що почалися суди, адже Державний ощадний банк через мільйонні борги перед ним прагне визнати цукроварню банкрутом. З'явилися підозри: можливо, все йде за схемою і хтось із олігархів уже поклав око на цей завод? І врешті дивувалися із реакції керівництва району на зупинку заводу. Селищний голова, тодішній голова райдержадміністрації, заступники уникали розмов із журналістами.
Далі - більше. На початку цього року у Горохівського цукрового заводу з'явилося вісім кредиторів, які виставили йому загалом майже 200 мільйонів гривень боргу! Зокрема, ТзОВ «Агроторг-К» вимагає сплатити суму понад 140 мільйонів гривень, більше 10 мільйонів хоче «Енергетичний Альянс», ощадний банк - 15 мільйонів тощо... І все це на фоні того, що головою правління Горохівського цукрового заводу після місцевих керівників став нікому не відомий житель міста Рогатин Івано-Франківської області Володимир Шеремета. До того ж, і невловимий, бо в Мар'янівку рогатинець навідувався вкрай рідко і жодного інтересу до долі заводу не проявляв. А товариства «Агроторг-К» та «Енергетичний Альянс» входять в сферу впливу Келестиних та теж зареєстровані в Рогатині Івано-Франківської області.
Мар'янівці загрожує екологічна катастрофа
А що ж селище, його жителі? Чутки чутками, а для них хмари почали згущуватися навесні цього року. Землевпорядник Мар'янівської селищної ради Руслана Волошина розповідає, що сьомого квітня 2014 року до них надійшов документ від ПАТ «Горохівський цукровий завод», у якому їх попросили вважати недійсним акт на право постійного користування землею у зв'язку з відчуженням майна згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Не встигли і розібратися, як наступного дня отримали ще один лист. Тільки тепер від фірми «Плутон», яка просила надати їй право постійного користування на земельну ділянку площею 13 гектарів. Бо ж вона, виявляється, власниця мар'янівської цукроварні! Не описати, як здивувалися цьому факту у селищній раді. Звісно ж, жодної ділянки «Плутону» не нададуть, бо це товариство з обмеженою відповідальністю, а не державне підприємство. Почали розбиратися - і з'ясували ще одну шокуючу новину: їхній цукровий завод, як виявилося, тишком-нишком уже кілька разів перепродали! Напевно, і пояснювати не потрібно, що це відома схема замітання слідів, коли об'єкт свідомо знищують.
І поки десь там, на горі, хтось гендлював мільйонами і робив «оборудки», спочатку штатні працівники цукрового заводу, а потім і решта мешканців Мар'янівки опинилися у заручниках. Суд визнав кредиторські вимоги і розпочав процедуру банкрутства. Розпорядником майна заводу у такому випадку призначається арбітражний керуючий. Ним став вінничанин Микола Томашук, який і мав би видавати довідки, звільняти людей. Але і він виявився безсилий у цьому питанні, бо йому не передали документи і не надали печатку. Тож ані отримати трудову книжку, ані довідку, ані на пенсію піти чи у центр зайнятості стати - працівники опинилися ніби у вакуумі. Лиш днями, як мені повідомили, ситуація таки зрушила з місця - і людям стали видавати довідки.
- Звичайні села хоч землю мають, а у нас і того немає, - скаржилися жіночки у селищній раді. - Ані резерву, ані запасу. Мар'янівка виникла як промисловий осередок, а не сільськогосподарський.
Саме через те, що тут підприємства утворили населений пункт, а не навпаки, у жителів тепер виникли величезні проблеми із «комуналкою». Світло, вода, каналізація - все йшло від промислових підприємств. Після занепаду заводів довелося переформатовувати комунальну мережу. З великими труднощами відділили воду, прокладають нові електромережі, а от із каналізацією склалася просто таки надзвичайна ситуація. Прив'язана до цукрового заводу насосна станція з відкачування фекальних вод весь цей час продовжувала працювати. Але коли пішов п'ятий місяць заборгованості, начальник зовнішніх споруд ПАТ «Горохівський цукровий завод» Леонід Голдованський подав пояснювальну, в якій попередив, що працівники (11 осіб) будуть страйкувати і не вийдуть на роботу, поки їм не виплатять заробітну плату. Зупинка насосних станцій загрожуватиме екологічною катастрофою, оскільки фекальні води потраплять у річку. Намагається розібратися та допомогти мар'янівцям і голова Горохівської райдержадміністрації Сергій Годлевський. Він, до речі, у цьому селищі виріс.
- Насосна станція потрібна селищу, а не власникам заводу, - каже Сергій Сергійович. - Там не така вже і велика сума заборгованості, ми знайшли б гроші, але яким чином їх перерахувати? Це ж приватне підприємство, яке знаходиться на стадії банкрутства із заарештованими рахунками. А щодо заводу я збирав усіх задіяних у цій ситуації учасників. Питав, чим можу допомогти, що зробити, щоб підприємство почало працювати? У відповідь - повна бездіяльність і навіть зацікавленість у тому, щоб цукроварня таки померла...
Що ж буде далі з цукровим заводом і Мар'янівкою?
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!