Олександра Бусла та його дружини Анни, які оселилися у селі Новий Загорів Локачинського району, схожі долі. Вони рано залишилися сиротами і виховувалися в інтернаті. Тож тепер роблять все для того, щоб їхній синочок Артемчик не був обділений увагою, теплом та любов'ю.
Сашко родом із селища Олика Ківерцівського району. У шість років залишився без батьків. Його домом стала Головненська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що у Любомльському районі. А вихованням хлопчика, як і десятка інших дітей зі схожими долями, займалися працівники закладу. Фактично, дитинство його минуло без яскравих моментів у компанії однолітків, яких іноді все ж навідували батьки. Він на таке щастя розраховувати не міг. Особливо гостро відчув свою відірваність від світу, коли закінчив Торчинське училище. Отримав диплом, а повертатися нема куди. В інтернат не приймуть, бо ж дорослий, у рідні - свої клопоти, батьківський дім, який належав колгоспу, забрали. Він опинився у глухому куті.
- У той час мене дуже підтримав мій товариш з Любомля Саша. Він теж сирота, але мав хату, - пригадує хлопець. - Тому й запропонував пожити у нього. Як за соломинку ухопився за цю пропозицію. А потім про нас дізналися викладачі-майстри з Локачинської філії Оваднівського професійного ліцею і запропонували продовжити у них навчання. Ми погодилися.
Саме у ліцеї Сашко познайомився зі старенькою бабусею із села Новий Загорів, яка хотіла знайти когось, щоб догледів до смерті. Вона обіцяла переписати за це господарство.
- Хлопці, знаючи мою критичну ситуацію, запропонували спробувати щастя. Я погодився, - продовжує Сашко. - Але, на жаль, втратив зв'язок зі своїм товаришем з Любомля. Дуже хотів би його знайти, щоб дізнатися, як склалася його доля. Може, він прочитає цю статтю, то хай напише мені.
Отож, хлопець-сирота переїхав жити до пенсіонерки. За натурою спокійний, роботи ніякої не цурався, але, зізнається, вжитися зі старою людиною було нелегко. Сусіди жаліли його і нарікали, що з цієї затії нічого не вийде, бо до нього вже десятеро мешкали з бабою на подібних умовах. Хоч на душі й важко було, але кидати свій прихисток не хотів, бо іншого виходу не бачив. Та, видно, на небесах хлопець має доброго покровителя. Промінець надії з'явився, коли одного разу до пенсіонерки у справах зайшов місцевий житель Дмитро Дацюк. Він розговорився з хлопцем, поцікавився, як йому тут.
- Ай, діду, що тут говорити. Якби була своя хата, то було б ліпше, а так... - та й махнув рукою.
Тоді Дмитро Миколайович запропонував поглянути на дім його покійної сестри, що стоїть пусткою. «Якщо сподобається - заходь і живи, а гроші віддаси, коли матимеш», - такий вчинок був воістину царським для бідного хлопчини, який жив на одну пенсію. На цьому і вирішили - Сашко переїхав. Хоч і потребувало житло ремонту, але ж було його. Напевно, відтоді зірка удачі вийшла з-за хмари і почала яскравіше сяяти для цього юнака. Незабаром він познайомився з Анею, яка, виявляється, теж навчалася у тому ж інтернаті у Головно, що й Сашко.
- Вона молодша на п'ять років, то я на неї не звертав тоді уваги, - сміється 26-річний чоловік. - А у селі жив Анин старший брат. От він якось і сказав: «Хочеш мати гарну дружину? То я познайомлю тебе зі своєю сестрою». Спочатку спілкувалися по телефону, а згодом Аня приїхала у Загорів. Ми почали жити разом.
Хатина, яка стояла пусткою, ожила. На клумбах зацвіли квіти, посаджені дбайливою рукою молодої господині. Розвели качок, курей, обробляють город. Коли я завітала у гості, подружжя саме готувало консервацію на зиму. Сашко запрошує в оселю, щоб показати, який ремонт зробили. Нові шпалери, гардини додали затишку кімнатам. Але найбільшою гордістю батьків є синочок Артем. Для нього вони стараються. У планах - назбирати гроші, щоб корівчину придбати, воду у хату провести. Допомоги, підказок чекати нема від кого. Сироти самі адаптуються у дорослому житті. І хоч воно сповнене щоденними клопотами, але подружжя вважає їх приємними, адже стараються для своєї сім'ї.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!