Так собі вилікувала горло, а тепер іншим допомагає
Марія Купріянівна Мегель з Шацька, як каже, жива-здорова, хоч ось уже тридцять років вживає настоянку з мухоморів. Щоб я пересвідчилася, що це дійсно правда, ставить на стіл банки з незвичайною «закруткою» - і ложка за ложкою п'є мухоморний сік.
Змусила шукати такі незвичайні ліки хвороба. Коли Марії Купріянівні минуло сорок років, у неї стало дуже боліти горло. Зверталася, звичайно, до лікарів. Але ні таблетки, ні мазі не допомогли. Вже не мала сил терпіти біль, спати не лягала без спиртового компресу.
- Довела себе до того, що гланди повигнивали, - згадує Купріянівна. - Якось зайшла на роботі до нашого майстра, поскаржилася. Він вийняв з шухляди стару книжку. Я стала її читати. Мені тільки зарубцювалося слово «горло». Виписала рецепт. Зразу ж пішла до сусіда-лісника і попросила, щоб приніс мені мухоморів. Хоч був уже пізній жовтень, знайшов три. І вже на сьоме листопада я мала ліки, бо треба настоювати їх два тижні.
Та коли ліки були готові і треба було їх вживати, Марію Купріянівну, як і будь-яку людину, охопив страх. То ж не білі гриби тобі чи лисички, а смертельні мухомори! Дізналася, чия то книжка, і пішла до того чоловіка. Він розвіяв усі підозри і запевнив: якщо хоче бути здорова, мусить лікуватися тією настоянкою. «Я сам випив чотири трилітрові банки», - сказав. Виявляється, він вживав мухомори, так би мовити, для профілактики, бо його брат згас від раку. Та чоловік не вберігся від цієї страшної недуги, його оперували у Києві. Але, що цікаво, метастази самі зникли - Купріянівна впевнена: допоміг мухомор. Після того ще довго жив, а помер зовсім від іншої хвороби.
- Що ж, прийшла я від нього додому. Взяла ложку настойки, у роті потримала хвилин десять, потім ковтнула, щоб ще й далі пішло. Здалося, якогось жару поклала - так пекло. За тижнів два потрохи випила усю банку, і мені пройшло. Дочекалася осені і вже сама пішла шукати мухомори. Кожного року стала робити настоянку, п'ю для профілактики. Відтоді вже тридцять років горло не мучить зовсім. Я то тільки п'ю сік, а одна жіночка самі гриби смоктала, бо вже настоянки у мене не було.
З уже власного досвіду Купріянівна знає, що для ліків підходять лише молоденькі мухомори, червоні і тільки «шляпки», бо «ніжки» дають кислоту. У жодному випадку не миє їх, тільки очищає від смітинок. Якщо осінь врожайна на гриби, то заготує декілька банок, а минулого року на одну півлітрову тричі ходила до лісу. Так і цього вересня мухоморів майже не було. Настоянкою лікує не тільки себе, а й дітей та внуків. «Тільки котресь кашляне - зразу даю пити мухомора», - каже жінка. Марія Купріянівна допомогла багатьом шацьким людям своїми незвичайними ліками, не один їй дякував за поміч.
- Якось сусід в нас вечеряв, - розповідає жінка. - Поскаржився, що у нього болить горло. Я йому кажу: «Поїси, а тоді дам ліки, рано знову прийдеш». А на другий день він питає свою жінку: «Що то Марія дала, що горло перестало боліти?» А вона й сказала: «Мухомора». Він і не прийшов більше. З іншої хати чоловік пожалівся, що з хворим горлом направляють у Луцьк. Я йому: «Ти можеш потерпіти зо два дні?» Занесла півлітрову банку, але сказала, що то. Він і не поїхав у лікарню. Якось у поліклініці плаче знайома жіночка: «Вже другий раз направляють чоловіка в Луцьк з горлом. Ми переживаємо, чи то не та біда». Кажу: «Нічого не станеться з твоїм чоловіком, хай п'є мухомора». Через тиждень привозить мені подарунок - літру горілки, шоколадку, печива. Тепер усіх сусідів навчила настоянку робити. Дякують люди, навіть книжечки про цього гриба, де бачать, приносять - щоб я читала. Знають, що мені це цікаво.
Олена ПАВЛЮК,
Волинська область
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!