«Галери» Віктора КовальчукаВіктор КОВАЛЬЧУК із сином

«Галери» Віктора Ковальчука

Волинь

Дій активно! Живи позитивно!

Усе його життя пов’язане з озером Синівським: воно омиває береги села Шкроби, де народився Віктор Ковальчук. До школи, яку він закінчував, від водойми рукою подати, а його перше велике захоплення риболовлею розпочалося з батьківського човна, що пірнав між хвиль Синівського. Нині рибалити він ходить уже зі своїм найменшим сином Миколкою.

– Завдяки Синівському ми виживали в найскрутніші часи, – розповідає Віктор Олексійович. – Батько ловив рибу, а мама возила її продавати у Ковель та Брест. А ще тато з двома братами будували хати, тому після закінчення школи я подався освоювати професію різьбяра. Здобуті знання знадобилися не лише аби вирізати для односельчан карнизи, а й у серйознішій справі.

Віктора Ковальчука знають як вмілого майстра з виготовлення човнів.

– А що потрібно, щоб змайструвати човен? – запитую в нього.

– Бажання, час і натхнення, – відповідає коротко і лаконічно.

А потім додає:

– І матеріали. Скажімо, в Індії та Китаї для цього використовують бук. У нас найкраще підходить сосна. Вибирають дерево, що росте в низинах, бо воно більш смоляне, на піску сосна смоли має менше. Можна, звичайно, човен зробити і з дуба, але він буде дуже важким. Дошки обов’язково висушують упродовж року, проте важливо їх не пересушити, а для цього є вологомір. Використовують і спеціальні сушки, що пришвидшують підготовку матеріалу до роботи, але я надаю перевагу природним процесам.

Віктор Ковальчук робить човни здебільшого після зимових свят, коли у господарстві менше роботи і матеріал готовий для використання.

– На човен потрібні лише вісім дощок, – каже майстер, – чотири – на дно, і ще стільки ж – на борти. Довжина звичайного становить чотири метри, іноді замовляють і менші – 3,8 метра з дошки тридцятки. Такий плавзасіб легкий, його можна перевозити автомобілем.

– Якими інструментами зазвичай користуєтеся?

– Для такої роботи потрібні циркулярка, бензопила, болгарка. А ще два кілограми шиферних цвяхів та кілограм «150», фарба, смола (її якість дуже важлива) для днища.

– І за скільки часу можете зробити човен?

– Якщо дуже потрібно, то й за три дні, –  відповідає Віктор Ковальчук. Він виготовляв човни для родичів, друзів, кумів, хороших знайомих.

Та найоригінальніший і найцікавіший його витвір нині поки що не на воді, а в обійсті Ковальчуків. Це має бути на третину справжня галера завдовжки понад дев’ять метрів. Її Віктор Олексійович майструє на прохання свого хорошого знайомого. Їй би ще парус – і в море, ніякий шторм не страшний!

Наталія ЛЕГКА, Волинська область

Передрук заборонено!

 

Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

  • вул. Перемоги, 15, м. Луцьк
  • T 0 332 77 48 84, 0 332 77 49 85
  • Email:visnyk@visnyk.lutsk.ua

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×