Грижу та інші хвороби лікує маззю іллі муромцяІван ТУСЮК

Грижу та інші хвороби лікує маззю іллі муромця

Волинь

Іван Тусюк із села Краска Ратнівського району впродовж двадцяти років поспіль за допомогою настоянок та власноруч виготовлених мазей успішно лікує діабетичні та інші виразки, гіпертонію, зоб, захворювання хребта та суглобів, серцеві недуги, опіки і навіть онкологічні хвороби.

«Засекречений» рецепт знайшов у книжці

– А поштовх до народної медицини дав мені особистий сумний досвід, – згадує Іван Якович. – Перед самісінькою армією видушив собі звичайний прищ – і почалося… Куди тільки не звертався по медичну допомогу: у Заболоття, Ковель, Ратне, Брест – ніхто нічого вдіяти не міг. Тоді порадили їхати в село Здомишель Ратнівського району до діда Родіона-пасічника. Той виготовив для мене мазь. Неміч як рукою зняло. Повернувся я з армії і подався до того діда, щоб розпитати рецепт чудодійних ліків. Але Родіон, як заведено у знахарів, мені його повідав поверхово. І треба ж було такому трапитися, що, будучи в Бресті, зайшов у книжкову крамницю, і на очі потрапила брошура про дивовижні властивості прополісу, а у ній – дідів рецепт.

Від алкоголізму можна позбутися

Поки був молодшим, Івану Тусюку за роботою було ніколи займатися фітотерапією, хоч і варив мазь для матері, в якої руки боліли. Потім прибігла сусідка, щоб врятував корову, яка роздерла вим’я. З роками приходила мудрість (так Бог давав, бо Іван Тусюк був у церкві не останнім прихожанином, старостою): у нас же під ногами кожна рослинка цілюща. Роздобув чимало і старовинних, і сучасних книжок про лікарські рослини, подружився з газетою «Зелена планета».

 – Зварити мазь – робота клопітка, ретельна, – розповідає Іван Якович. – Щоб зважувати інгредієнти, придбав спеціальну вагу, адже часто доводиться, щоб не порушити рецепт, брати мізерну кількість трави – 5-10 грамів, маю для роботи спеціальний посуд. Коли готую мазь, від плити не відходжу, щоб зварити як слід. Здебільшого готую мазі на основі свинячого жиру, хоч в аптечних умовах використовують ланолін, але він дуже дорогий, та висушені лікарські рослини.

Якось прийшов до нього знайомий – півбока обпік. Лікарі запропонували такий спосіб лікування, що хворий злякався і втік. «Спасай, Іване, а то помру», – промовив у відчаї. Минув деякий час – і рани загоїлися.

– А допомогла мазь зі звіробою, – розповідає Іван Якович. – Нею ж довелося рятувати іншому чоловікові два приморожені пальці.

Маззю від діабетичних та інших ран нещодавно лікував навіть одного з православних владик.

– При її приготуванні використовується живиця із сосни, трави та лляна олія першого віджиму, – каже цілитель. – Можна робити з вересу, але це дуже складно.

Тих, хто має грижу та інші захворювання суглобів, Іван Тусюк ставить на ноги за допомогою мазі Іллі Муромця, звареної на основі коріння дев’ясилу.

– А ось спиртова настоянка чемериці добре розширює судини, – пояснює травник, і радить розтирати нею тіло після інсульту та інфаркту, а ще – коли «прутить» шию. Алкоголізм можна вилікувати за допомогою дев’ясилу високого, британського, копитня європейського, однак, аби досягнути результату, хворому потрібне бажання позбутися згубної звички та молитва.

– Жаль, що у зв’язку з осушенням наших боліт пропало чимало корисних лікарських рослин, – бідкається мій співрозмовник.

Врятував приречену на смерть жінку

– А траплялося, що ви бралися за лікування онкозахворювань? – не можу не запитати, бо нині так багато цієї біди поміж людей.

– Був такий випадок. Бідолашній жінці лікарі прогнозували лише три місяці життя. Випадок здавався безнадійним. Та, слава Богу, живе вона вже четвертий рік. Спеціально для неї робив настоянку з вужа, тільки не признавався хворій, що вона п’є, аби ліки не спротивилися. Але при цьому потрібно використовувати плазуна, якому не менше року, – каже цілитель. – А ще настоянка із вужа помічна при застуді, але вживати її потрібно дуже обережно. Рак лікують і мухоморами.

Іван Якович любить розповідати й про рослини, які можуть замінити людині навіть хліб. Серед них – корінь лопуха та очерет. Здається, знає все про кожну травинку, а воно й не дивно, бо наша волинська природа спонукає жити з нею у злагоді.

Наталія ЛЕГКА, Волинська область

Фото автора

Передрук заборонено!

Схожі новини

© «Вісник»

Передрук будь-якої інформації можливий лише якщо гіперпосилання на «Вісник+К» стоїть не нижче другого абзацу і у кінці матеріалу не має позначки «Передрук заборонений». Перепублікація матеріалів із друкованих видань «Вісник+К» та «Люди і долі» можлива лише із письмового дозволу редакції.

Наші інформери

«Вісник» в соцмережах

Журнал «Люди і долі»

×
Приєднуйтесь!