Дістатися до обійстя Володимира та Ніни Прокопчуків, які мешкають на хуторі Комарівському Солов'ївської сільради Старовижівського району, без сторонньої допомоги важко. Приїхавши сюди, довелося трохи почекати на подружжя, адже вони поїхали до Ковеля, де живуть діти та одинадцятеро онуків.
Володимир Анатолійович родом з Хмельниччини. Жив та працював у Ковелі, полюбляв ходити на полювання. Так, власне, й занесла його доля на Комарівські хутори, де нині залишилося лише шість хат. Свою ж оселю купив у одного діда, який мав дочку заміж віддавати. Поки працював, приїздив сюди лише час від часу. Проте вже п'ять років минуло, як після виходу на пенсію оселився у цьому райському куточку. Придбав тракторця, посадив сад, завів чимале господарство... Поки Ніна Миколаївна порається на кухні, її чоловік проводить своєрідну екскурсію, а заодно й годує своє господарство.
Оселя хуторянина, незважаючи на пізню осінню пору, оточена різнобарвними квітами. Навіть старий дерев'яний віз переобладнали у клумбу. Володимир Анатолійович розповідає, садити квітки любила його бабуся. Уквітчаний віз, каже, також ще її ідея.
У великому загоні проживає чимале поросяче сімейство - в'єтнамська свинка Даша з виводком прудких поросяток. Поряд походжає угорський пуховий кабанчик Рембік, який має густу довгу щетину, а на зиму покривається пухом і стає схожим на баранця. Тут і добродушний величезний кнур Кєша, улюбленець Володимира Прокопчука, який навіть персональну ванну має. Окремо від інших утримуються представники нової породи клаповухих, виведеної господарем: в'єтнамські, схрещені з дикими.
- Випустив якось своїх в'єтнамців на волю. Боявся, що не повернуться, але, нагулявшись, в загін таки прийшли. Тож відтоді почав відпускати їх у ліс, де вони й спарувалися з дикими свинями, - розповідає Володимир Прокопчук. - Порода вийшла досить цікавою: від в'єтнамців поросятка успадкували колір шкіри та зовнішню схожість, щоправда, без відвислих животів, а від диких - густу жорстку шерсть. Тварини досить агресивні, але дозволяють торкатися до себе. У їжі також невибагливі.
Схрещена господарем порода вже навіть потомство приводила, на яке знайшлися покупці. Нині поросні ще дві свиноматки.
З двору поважно виходять гуси, за ними - свійські та дикі качки. Тримають Прокопчуки й декоративних курочок і нутрій. У двох ставках видно, як плаває риба.
Дивлячись на всю живність, дивуєшся: як дати їм раду? Господар запевняє, справлятися зі всім важко лише тоді, коли дружина їде до Ковеля, де із сестрою по черзі доглядають старого батька.
Наталія ЛАБНЮК,
Волинська область
Фото автора
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!