Жителька Гіркої Полонки Луцького району Любов Василівна Приймачук - людина не байдужа до подій, які відбуваються у країні. Взимку вона на Майдан їздила. І у військовий час знайшла чим допомогти: взявши відпустку на основній роботі, прийшла у Луцький госпіталь доглядати за пораненими хлопцями.
- Коли почула, що у наш госпіталь стали поступати поранені зі сходу, то зразу ж подумала: яке то навантаження буде на персонал, - розказала Любов Василівна. - Я сама працюю у наркодиспансері буфетницею-роздатницею. І прекрасно розумію, що значить працювати в умовах, коли відділення переповнене. Сьогодні ж хлопці у хірургічному відділенні госпіталю у коридорах лежать. Дівчата-сестрички з ніг збиваються. Я ж ходжу коридори мити. Тут з двох сторін уже ліжка стоять. Якщо треба, і памперси можу поміняти, і нагодувати. Хоч чимось хочеться допомогти. Це ж наші діти. Якби була молодшою на років 15, то на фронт би поїхала.
У госпіталі дійсно не вистачає рук. Як розповіла старша медична сестра хірургічного відділення Лариса Стародубець, тут працює лише чотири медичні сестри і одна санітарка. Саме ж відділення розраховане на 40 людей. Останнім часом не буває менше 90. Тому робочі руки не зайві.
- Вдень до нас приходять дівчата із медколеджу допомагати. Вночі ж на все відділення залишається лише одна медична сестра. А Любов Василівна у нас вже взагалі як своя. Поки була у відпустці, щодня приходила.
Любов Приймачук каже, що і надалі не полишатиме свою волонтерську роботу. От тільки приходитиме рідше: відпустка закінчилася.
Наталка СЛЮСАР, м. Луцьк
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!