Сіамські близнюки народжуються зрощеними один з одним. Людство знає достатньо таких випадків: близнюки зростаються ще в утробі матері головами, спинами, тулубами, животами тощо. Ймовірність народження таких дітей (переважно жіночої статі) становить один випадок на 200 тисяч пологів. Проте більшість сіамських близнюків помирають одразу після появи на світ. І лише одиниці доживають до старості.
Офіційно назву такому явищу в 1811 році дали брати Чанг і Енг Банкер, які народилися в Сіамі (сучасний Таїланд) і були сполучені в області грудини однією спайкою. Але вона була рухома, що дозволило близнюкам сидіти і ходити. Брати вижили, стали зірками цирку і об'їхали весь світ, демонструючи свою «особливість».
Ті, кому із сіамських близнюків пощастило вижити, у минулих століттях заробляли собі на життя, працюючи у цирку і виставляючи своє тіло напоказ. І лише деякі з них мали здатність до дітонародження. Так вищезгадані Чанг та Енг Банкери одружилися з жінками, які були сестрами. У них з'явилися здорові діти: у Чанга їх було 10, у Енга - 12. У Рози та Жосефи Блажек із Чехії (прославилися грою на скрипці та арфі), які мали спільні статеві органи, народився абсолютно здоровий син Франц. Він вважається сином Рози, яка виношувала його.
А от про долю російських сіамських близнюків нічого оптимістичного не скажеш. У Москві у 1950 році народилися дівчата з двома головами, одним тілом і трьома ногами - Маша і Даша Кривошляпови. Батькам медики сказали, що їхні діти померли, і заходилися проводити над ними різні досліди. Наприклад, вкладали спати на лід і чекали, хто швидше захворіє. Постійно тримали їх голими, одягали лише перед зйомками для газет. У підлітковому віці відрізали третю ногу, яка слугувала Даші та Маші опорою, і більше вони вже не змогли ходити. У перервах між експериментами їх поселяли в черговий інтернат, де над дівчатами знущалися інші діти. Сестри згадували, як їх за пляшку горілки показували місцевим жителям. Не порахувати, скільки разів вони намагалися покінчити життя самогубством, але в останній момент їх щось стримувало. Єдиним світлим спогадом була поїздка у Німеччину. Там сестри почувалися повноцінними людьми, над ними не знущалися і не тицяли пальцями на вулиці. У них був шанс залишитися за кордоном: у США їм пообіцяли дати освіту і роботу, зробити повноцінними членами суспільства, але Радянський Союз гнівно відкинув пропозицію і залишив дівчат повільно вмирати на батьківщині. Від безнадії одна із сестер, Даша, почала зловживати спиртним. Оскільки вони мали одну кровоносну систему, Маша через кілька ж хвилин відчувала сп'яніння, а потім і похмілля. Згодом лікарі діагностували у них цироз печінки. Сестри Кривошляпови доживали віку у будинку для престарілих. На 54-му році життя Маша померла. Даша чекала своєї смерті ще 17 годин, поки до неї дійде трупна отрута. У сестер немає навіть могили - їх спалили у крематорії.
Якщо зрощення у близнюків не надто сильне, лікарі намагаються їх розділити у дитинстві. Щоправда, одне з малят, як правило, стає жертвою. В Україні відомі випадки народження сіамських близнюків, однак усі вони одразу помирали. Проте на Рівненщині був випадок, коли одна з таких близнючок померла одразу при народженні, натомість лікарі екстрено відділили другу, і тепер вона живе повноцінним життям. А от унікальними і єдиними у світі розділеними сіамськими близнюками є Зіта і Гіта Резаханови з Киргизії. Вони народилися із вадами, подібними до сестер Кривошляпових: три ноги на двох і спільний таз. У 2003 році російські медики розділили їх. Дівчатам залишили по одній нозі, на другу зробили спеціальний протез, який кріпиться до тіла. Зіті і Гіті вже 23 роки.
Юлія САВІНА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!