Ярослава Полюхович із селища Зарічне Рівненської області нині живе у Нідерландах. Там знайшла чоловіка, народила дитину, закінчує інтернатуру, щоб стати кардіологом. Нещодавно разом із сім'єю приїхала в гості до родичів: завітала і в рідне селище, і в Олику Ківерцівського району, що на Волині, до бабусі.
Обов'язковий урок у школі - плавання
Ярослава закінчила Національний медичний університет імені Богомольця у Києві, а після навчання залишилася працювати у столиці як інтерн. У пошуках кращої долі подалася у Голландію. Трудилася нянею трьох діток у місцевій сім'ї. Вражало, каже, все: від ідеальних доріг з безліччю велосипедів - до безмежних полів з квітучими тюльпанами. Через кілька років познайомилася з майбутнім чоловіком.
- Я ходила на курси з вивчення голландської, - пригадує Ярослава. - Адже давно хотіла отримати їхній диплом, а це без знання мови та історії країни не можливо. Там знайшла собі друзів, які і познайомили мене з Яспером. Що мені в ньому сподобалось? Він дуже щирий, відвертий і... високий (сміється, - авт.), а мені завжди подобалися високі, стрункі чоловіки, хоч сама зростом невеличка. У Нідерландах взагалі майже всі такі, їх середній зріст - 180 см. Починали спілкуватися англійською - цю мову знає, мабуть, кожен голландець. Ще поширені французька та німецька - мови країн-сусідів.
У Голландії Ярослава успішно склала іспити, підтвердивши свою українську освіту. Нині закінчує інтернатуру у місцевій лікарні. Роботою задоволена, адже умови для місцевих медиків зовсім не такі, як в українських.
- І не лише в обладнанні справа, - каже молода жінка. - У Нідерландах, якщо не маєш знань, тебе не працевлаштують. Медичне обслуговування у країні оплачується страховкою, мати яку повинен кожен. Ще там дуже відрізняється спосіб лікування. В Україні щойно кашлянеш - лікар відразу призначає антибіотики і купу пігулок. У Голландії антибіотики дають, коли встановлений діагноз, щонайменше, запалення легенів. Крапельниці тут узагалі ставлять в екстрених випадках - коли хворий не може самостійно пити.
Після народження сина Дилана Ярослава побула вдома всього кілька місяців. І це незважаючи на те, що операція була складною (Ярославі робили кесарів розтин), а дитятко народилося дуже слабким набагато раніше потрібного терміну.
- З пологового мене без сина виписали на шостий день, - ділиться Ярослава. - А якби все було добре, дома були б через дві години. У півроку Диланчика віддали в садочок - правда, лише на два дні у тиждень. Адже коштує недешево - ми платимо більше третини моєї зарплати щомісяця. У групі - 15 діток, на кожних чотирьох - окремий вихователь. У чотири роки син, як і всі голландці, піде до школи. Цікаво, що там обов'язковий урок - плавання (адже Нідерланди оточені водою, знаходяться нижче рівня моря). Із сином я розмовляю виключно українською мовою, співаю наші колискові. Він мене розуміє, хоча відповідає голландською.
Замість туалету - діра в підлозі?
В українське село голландець Яспер з дружиною приїхав уже не вперше. Якось іноземцю довелося і картоплю садити. «Я вражений: у вас землю ще конем обробляють, - казав він, коли його почали споряджати на поле. - Я думав, це вже давно історія. У нас усе техніка робить». Тоді чоловік дуже шкодував, що не взяв відеокамеру, аби показати цей процес голландським друзям та родині.
- Яспер зацікавився нашою країною, - каже Ярослава. - Йому подобаються українці, природа, коли є вільний час, вивчає мову, уже трохи й розмовляє. Але йому важко зрозуміти наш менталітет. Голландці, якщо вони не мільйонери, ніколи не будуть організовувати весілля на 200 осіб, в їжі вони не вибагливі, в одязі - теж. Головна цінність для них - це сім'я. Хоч Нідерланди відомі своїми кофешопами, де законно продають легкі наркотики, це приваблює переважно туристів. Те саме можна сказати і про вулицю червоних ліхтарів. Ще Яспер був вражений нашими умовами проживання. Коли я йому вперше вказала на туалет біля бабусиної хати, він повернувся із широко відкритими очима: мовляв, у вас що, замість туалету - діра в підлозі?
У цей складний час летіти в Україну чоловік з дружиною боялися до останнього. Адже уважно стежать за всіма подіями.
- У Нідерландах українців, які прагнуть до Росії, засуджують, - каже Ярослава. - Голландці - патріоти, вони не розуміють, як можна жити в країні і не любити її.
Тетяна МИСКОВЕЦЬ,
Рівненська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!