81-річна бабуся продає колекцію вишитих ікон щоб допомогти ЗСУ
Жителька села Правдівка Хмельницького району Неоніла Боричко 46 років працювала в колгоспі зоотехніком. Тоді не мала вільного часу. Вишивати почала, відколи вийшла на пенсію.
Жителька села Правдівка Хмельницького району Неоніла Боричко 46 років працювала в колгоспі зоотехніком. Тоді не мала вільного часу. Вишивати почала, відколи вийшла на пенсію.
«Нещодавно знайома подарувала мені на день народження дві власноруч вишиті ікони (без рамок, лише саме полотно). Як тільки ми занесли їх у кімнату, у всьому будинку зникло світло. Коли наша бабуся взяла образи у руки, аби краще роздивитися, відчула, що їй стає погано, темніє в очах.
Любові Іванівні та Василю Івановичу Філіпчукам з Ратного уже сімдесят. Обоє захопилися вишивкою і всю зиму провели з голкою, бісером та тканиною в руках. Бабуся вишиває в одній кімнаті, дідусь – в іншій, а буває, аби поговорити-порадитись за роботою, сходяться в одну.
Кажуть, що вишиті ікони – то молитва без слів. Іноді вони можуть бути в житті рятівними. У цьому на власному прикладі переконалася жителька села Смідин на Старовижівщині Наталія Тарасіч.