Кохання
подарувала
волонтерка
Через сім років життя у Нововолинську Вадим приголомшив: буду женитись! Як виявилося, на зльоті неповносправних у Ковелі познайомився з волонтером Інною Петросюк з міста Рені Одеської області. Вадиму 23, Інна старша від нього на десять років, виховує тринадцятирічного сина. Пожартували, порозмовляли, обмінялися телефонами – і запали один одному в душу. Інна – своїм позитивом і добротою, а Вадим – ніжною душею, серцем і… блакитними очима. Цілий рік спілкувалися по телефону, Інтернету. А тоді вирішили пожити разом в Інни, щоб зрозуміти, чи підходить кожному таке життя. Звісно, перед таким серйозним кроком молода жінка радилася зі своїм сином Денисом, який підтримав маму і сказав, що буде в усьому допомагати.
– Розумію, їм було непросто, адже я людина не в кращій фізичній формі, я на інвалідному візку, – розповідає по телефону Вадим. Розмовляє російською, далося взнаки життя у Дніпропетровську. Начитаний, інтелектуальний, розумний, з ним приємно спілкуватися.
– В мене був невдалий шлюб, зараз я щаслива, – зізнається Інна. – Я не боялася життя з Вадимом. Для мене він здоровий чоловік, відразу йому сказала: тобі спуску не дам. А каліки – це ті, які за чаркою не бачать життя.
Минуло півроку «випробувального терміну» – і молодята відгуляли скромне весілля, лише з близькими друзями та родичами, серед них була і Вадимова сестра Іванна. Шкодують лише, що не змогли приїхати прийомні батьки: вони якраз перебували у Штатах. Радість з молодятами розділили прихожани церкви, яку відвідує подружжя. Згодом разом з Інниним сином відпочивали у Карпатах – цю незабутню поїздку повністю оплатили благодійники.
Після одруження хвороба перестала прогресувати!
Чому здорова, активна, молода, гарна жінка вибрала Вадима?! Це делікатне питання подумки зринає і в Інниних знайомих, які бачать на вулицях цю щасливу пару, й у наших читачів. Звісно, здивувалися її тато і сестри, особливо при першій зустрічі. «А тепер для них це любимий зять», – сміється Інна. Дивувалися і прийомні батьки. Проте не відмовляли від спільного життя, хоча не розуміли насамперед Інну, адже раніше з нею не бачилися і навіть не спілкувалися по телефону, тому й не знали, що це за людина. Проте коли мама Олена вперше зустрілася з молодою жінкою, зрозуміла, наскільки вона доброзичлива і щира душею, яке любляче серце має.
– Хтось може подумати, що Інна натішиться Вадимом і покине його. Але я впевнена: вона цього ніколи не зробить. Це не така людина, – каже Олена.
Подружжя разом уже понад два роки. За ті гроші, які Вадим виручив за картини в Америці, зробили ремонт у Інниній хаті, де живуть і тепер – у місті Рені на Одещині. Молодій сім’ї, звичайно, непросто, але не скаржаться. Талановитий Вадим малює картини на продаж. У багатьох хатніх справах не обходяться без помочі Дениса, сина Інни. Особливо, коли Вадим творить своїми неслухняними руками – треба подати фарби чи почистити палітру. Матвіюки намагаються хоч чимось допомогти, але самі батьки запевняють, що то лише крихти. Та в сім’ї панує злагода і любов.
– Не минає й дня, щоб ми не зідзвонилися. Якось помічаю, що на фото Інна поправилася, – розповідає мама Олена. – Кажу їй про це. Тоді й Вадим дізнався, що Інна вагітна. Їхній Валерочці вже десять місяців. Бачили б ви, який Вадим щасливий!
Це видно по фотографіях. До нього щиро пригортається дружина, цілує, обнімає. Вадим змінився до невпізнанності. І що цікаво – очевидно, від позитивних емоцій хвороба перестала прогресувати! Ще кілька років тому був пригнічений, сумний. Тепер посміхається, радіє, тішиться життю, ніщо вже не нагадує того мовчазного печального хлопчика.
– Коли дізнався, що Інна чекає дитину, не міг повірити! – захоплено каже Вадим. – Важко навіть описати емоції, пояснити словами. Дивлюся на Лєрочку і дивуюсь, яке це чудо, не можу нею намилуватися. Ношу доцю на руках, їздимо на моєму електровізку. Коли плаче, скажу лагідні слова – і дитина заспокоїться. Лєрочка моє золото!
Навіть по телефону відчуваєш, який у Вадима щасливий голос. Коли жив в інтернатівському пеклі, хіба міг хоч на мить уявити, що матиме свій дім, сім’ю, радість і донечку?!
– Ні, ніколи, – зізнається. – Я молився про ту, яка зможе мене полюбити. І сталося Боже чудо.
.jpg)
Вадим, Інна, її син Денис у Карпатах
«Син слабий,
бо я вагітною
трималася за ноги покійниці»
І хоч став щасливим, усе ж мріяв про одне: колись зустрітися з рідними батьками. Він їх давно простив, не хотів дорікати, лише налагодити стосунки. Таку можливість йому подарувало телевізійне ток-шоу, куди приїхали Алла та Віктор Мартинюки, які тепер живуть на Харківщині. Коли почув, що рідні батьки у студії, у Вадима радісно загорілись очі, проте за мить зрозумів: ці спиті люди зовсім йому чужі. І родичання вийшло скупе. Батьки обійняли своїх дітей і… сіли подалі. Та все повторювали, що не винні, стиха просили пробачення. А коли переплутали імена доньок, дівчата захлиналися від сліз та образи. Коли ж в Алли запитали, як вона довела до такого стану сина, чому тримала його у бочці, відповіла:
– Я не винна, що Вадим слабий. То старі жінки заставили мене, вагітну, потримати покійну свекруху за ноги.
Дивне пояснення шокувало і дітей, і зал у студії. А після передачі до Вадима підійшов батько і «потішив»:
– Бач, які дочки гарні вийшли, не зря старався.
Вадим хотів відповісти, що не тим старався, але стримався. Про що можна було далі говорити? Хоча через трохи часу хотів запросити на весілля цих батьків, але вони так і не підняли слухавку. На тому спроби відновити родинні зв’язки і скінчилися.
***
І сестри Таня та Іванна, й особливо Вадим своїм щасливим життям завдячують мамі Олені й татові Василю Матвіюкам. Ця милосердна сім’я, яка дала обездоленим дітям любов і домашній затишок, варта великої поваги й окремої розповіді.
Олена ПАВЛЮК,
Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!