Кацапи зазнали ганебної поразки і втратили 50 тисяч воїнів
Ключовою фігурою у козацькій державі, яка тоді називалася Гетьманщина, після смерті Богдана Хмельницького у 1657 році стає Іван Виговський (1608–1664). Він походив з української православної шляхти. Змолоду вчився в Київській братській школі, перебував на службі в польського короля, не забуваючи рідної віри та мови, зробив успішну кар’єру, пізніше обіймав посаду урядника Луцького староства. Згодом ротмістр Іван Виговський був писарем комісара Речі Посполитої при Війську Запорозькому.
З татарського полону викупив Богдан Хмельницький
У 1648 році розпочинається національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького, у якій Виговський спочатку воює на стороні поляків. Під час битви під Жовтими Водами його важко поранили та взяли у полон татари. З неволі його викупив сам Хмельницький, адже вони були знайомі вже давно. Гетьман переконує Виговського перейти на сторону козацького війська, бо тоді бракувало освічених людей. Звільнений з полону бранець стає особистим писарем Хмельницького, виконує важливі дипломатичні місії. У 1649 році в Гетьманщині він вже генеральний писар Війська Запорозького, фактично стає прем’єр-міністром. Ця посада стала ключовою у державі. Іван Виговський був правою рукою, порадником і заступником старого гетьмана, мав сильний вплив на нього. Виговському вдалося поріднитися з родиною гетьмана, одруживши свого брата Данила з донькою Хмельницького Катериною.
Помираючи, старий гетьман заручився обіцянкою старшини, що спадкоємцем буде його син. Гетьманом мав стати старший Тиміш, проте він загинув, і єдиним претендентом залишається молодший Юрась. Через юність та неготовність молодшого сина булаву 5 вересня 1657 року на козацькій раді у Чигирині передають Івану Виговському. Проти цього виступили полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький кошовий Яків Барабаш і розпочали повстання проти нового гетьмана. Це використали московські агенти, намагаючись ослабити гетьманську владу та схилити її до більших поступок для обмеження автономії України. Виговському вдалося до осені 1658 року придушити повстання Пушкаря, але в братовбивчій боротьбі загинули тисячі українців.
Три народи об’єдналися у державу
За Березневими статтями 1654 року Гетьманщина була повністю залежною від московії. За це москва обіцяє не втручатися у внутрішні справи та допомогу у війні з Річчю Посполитою. Уже в 1656-му московити порушують свої обіцянки та укладають з поляками Вільнюське перемир’я без української делегації. Гетьман ухвалює складне рішення: 16 вересня 1658 року підписує Гадяцьку угоду, за якою козацька Гетьманщина мала стати рівноправною частиною нової держави – польсько-литовсько-українська Річ Посполита. Три народи об’єднувалися як «вільні з вільними» та «рівні з рівними»: з незалежними фінансами, військом та судом. На відміну від Переяславського договору, за яким в Україну вводили московські гарнізони, польським військам не вільно було входити на нашу територію. Гадяцьку угоду, яку не встигли втілити у життя, московити назвали зрадою й оголосили війну.
70 днів тривала оборона Конотопа
Ключовою подією цієї війни стала Конотопська битва. Цьому передувала героїчна оборона міста чотирма тисячами українських козаків під командою ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Конотоп взяло в облогу й штурмувало стотисячне царське військо. Оборона міста тривала 70 днів. Російське військо втратило близько 10 тисяч воїнів.
Безпрецедентна стійкість оборонців дозволила Виговському виграти час й зібрати вірні козацькі полки, закликати на допомогу кримську орду – 40 тисяч кіннотників, залучити полки найманців із Польщі, Молдавії, Валахії, Трансильванії.
7 липня 1659 року під Конотоп підійшли основні сили українського війська на чолі з гетьманом та татарські союзники. Наступного дня зранку Виговський, сховавши більшу частину свого війська за річкою Соснівка, з невеликим загоном атакував московське військо, що штурмувало Конотоп. Але козаки почали несподівано відходити, імітуючи втечу. Московські війська почали їх переслідувати, забувши про обережність, і наштовхнулися на основні сили українського війська. Розгром був величезним, рештки московського війська втекли з України. Загалом москалів під Конотопом було вбито 50 тисяч та захоплено в полон понад 15 тисяч.
У москві розгром їхнього війська спричинив паніку – в очікуванні козаків і татар в місті та на його підступах почали будувати укріплення. Це відкривало українсько-татарському війську шлях на москву, проте московитам вдалося розпалити ворожнечу до Виговського серед старшини, обіцяючи їй нові привілеї. Проти гетьмана виступила старшинська опозиція, яку очолив Яків Сомко, брат першої дружини Хмельницького. У вересні 1659 року козацька рада обирає Юрася на пост гетьмана. Недосвідчений Юрась підписує кілька угод, які ліквідовують автономію Гетьманщини і в московії, і в Речі Посполитій. Ці дві країни укладають два договори: Андрусівське перемир’я та Вічний мир. Вони ділять територію України на польську правобережну та російську лівобережну.
Сам Іван Виговський, будучи сенатором і Київським воєводою, переїхав в Галичину, до свого маєтку. Він продовжував займатися українськими справами, зокрема вступив до Львівського православного братства. Розлючені ще однією невдачею свого походу в Україну, поляки розстріляли Івана Виговського без суду 26 березня 1664 року.
Його діяльність є ще одним підтвердженням того факту, що коли москва не може здолати Україну військовим шляхом, то починає розпалювати ворожнечу й розбрат всередині країни. Важливо пам’ятати цей епізод нашої історії, аби знову не повторювати помилок минулого.
***
В Україні не забули свого видатного полководця і гідно вшановують його пам’ять. У травні 2019 року одне із військових з’єднань, яке базується у Конотопі Сумської області, назвали на честь козацького воєначальника – 58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського. Зараз воїни бригади так само завзято б’ють московитів, як і їхній покровитель у 1659 році.
Кость ГАРБАРЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!