У Національний музей історії України передали археологічні знахідки, які вилучили у чорних копачів в грудні 2023 року. Це знаряддя праці майстра-ливарника, який жив в кінці III – на початку I тис. до нашої ери на території західних областей України.
Предмети належать до археологічної Ґава-Голіградської культури, яка була поширена від Подунав’я до східних Карпат. Знайдені артефакти – уламки бронзових серпів та сокир, шмати плавленої міді та брили свинцю.
«Наші археологи вважають, що ці предмети були виробничою сировиною та належали древньому майстру-ливарнику. За попередньою інформацією слідства, скарб походить із західної України», – повідомили 17 квітня у музеї.
Спробу незаконного продажу цих знахідок працівники музею виявили торік під час моніторингу інтернет-майданчиків, де нелегально продають археологічні предмети. Набір бронзоливарника за 300 тисяч гривень намагався продати 47-річний харківʼянин. Харківські правоохоронці вилучили їх у грудні 2023 року і передали в музей для комплексної експертизи. Вага скарбу – 21 кг. Окрім того, під час обшуку у продавця артефактів вилучили бронзовий скіфський казан.
«За допомогою експертних аналітичних досліджень ми розраховуємо отримати інформацію про хімічний склад кожного з переданих нам предметів. Порівнявши це з типами предметів зі скарбу та з інформацією про вже відомі аналогічні скарби, а їх відомо вже понад 20, ми зможемо достатньо впевнено окреслити територію, на якій працював древній майстер, та поглибити наші знання про технологічні прийоми та рівень майстерності давнього населення України», – зазначив генеральний директор НМІУ Федір Андрощук, підкресливши виняткову наукову цінність предметів.
Музейники закликають українців не шукати самостійно археологічних артефактів, а якщо вже виявили, то передати їх на дослідження в музей. Законодавство України не передбачає цивільного обігу археологічних знахідок, усі археологічні предмети є власністю держави.
Ґава-голіградська культура – археологічна культура ранньої залізної доби, поширена в східних Карпатах і Подунав’ї наприкінці III – у першій половині І тисячоліття до н. е. Це місцевий варіант Гальштатської культури, що називається «фракійським». Назва «Ґава» походить від археологічного об’єкта Ґава у північно-східній Угорщині, «голігради» – від поселення біля села Голігради на Тернопільщині. В Україні пам’ятки 1100-700 рр. до н.е. цієї культури поширені в Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській, південній частині Львівської і Хмельницької областей.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!