Саша Путря з Полтави – одна з найбільш незвичайних художниць. Вона прожила лише 11 років, але встигла створити 2280 малюнків та композицій. Нагороджена посмертно золотою медаллю Христа Спасителя «За життя гідне людини», Орденом Святого Миколи Чудотворця «За примноження добра на Землі», старовинною іконою в срібному окладі «Христос Вседержитель», національною премією Всеіндійського дитячого об’єднання «Неру Бал Саміті». В Полтавському художньому музеї ім’ям Саші Путрі названа зала дитячої творчості.
Олександра Путря народилася 2 грудня 1977 року. За своє коротке життя встигла створити не тільки сотні малюнків, безліч виробів, а навіть технічні креслення, які, на її думку, допомогли б дорослим досягти Місяця і зробити асфальтове покриття доріг без тріщин. Уже в три роки Саша малювала, і часто засинала з олівцем в рученятах. З її маленької кімнати рідні зробили художню майстерню.
У п’ять рочків дівчинці поставили страшний діагноз – лейкоз. Щоб втамувати біль, Саша ще більше стала малювати. Але не звіряток з казок, а образи з індуїстської філософії: багаторукий бог Шиви, індіанка. Саша боролася за життя шість років. Незадовго до свого відходу вона попросила тата прикласти руку до білого аркуша і обвела її. Потім зверху приклала свою руку і виконала з нею те ж саме. Закінченим малюнок був знайдений вже після 24 січня 1989 року, коли дівчинки не стало. На ньому була зображена зірка Сіріус, на яку Сашенька мріяла полетіти.
З 1989 року відбулося більше ста персональних виставок Саші Путрі в багатьох країнах світу, знято кілька документальних фільмів, написана документальна повість.
Юлія ШЕВЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!