Рівненщина

Хату віддала… 100 собакам і 50 котам, а сама ночує у літній кухні

30 січня 2019, 11:32

Поспішай творити добро

У Ніни Кондратюк із села Здовбиця Здолбунівського району Рівненської області понад 100 собак та близько 50 котів. Більшість тварин жінці підкинули люди.

Псів підкидають у пакетах

Ніна Леонідівна Кондратюк родом зі Здолбунова, тут прожила більшу частину свого життя. Проте в один рік у жінки померли обоє батьків, через похорони з’явилися борги. Тож аби позбутися позики, змушена була продати квартиру в самісінькому центрі міста. На те, що залишилося, купила у Здовбиці столітню хатину і переїхала туди разом зі своїми тваринами.

– Допомагати безпритульним тваринам я почала задовго до переїзду, понад 11 років тому, – пригадує співрозмовниця. – У Здолбунові вдень відстрілювали бродячих собак, а люди, дивлячись на це, непритомніли, діти заходилися від плачу… Я та ще кілька небайдужих стали боротися з цим. Домоглися, аби тварин хоча б вдень не вбивали. Згодом стала рятувати бездомних собак та котів – стерилізувала їх, робила щеплення, шукала нових господарів… Коли ж чотири роки тому переїхала жити в село, поголів’я «господарства» значно зросло. Скільки тепер маю вихованців, уже й не пам’ятаю. Точно знаю, що більше сотні собак та з півсотні котів. Нещодавно й клички їм давати перестала, бо імена скінчилися (сміється – авт.).

Щодня варить десять відер каші

Про любов пані Ніни до чотирилапих знають усі довкола. Тож часто приносять їй безпритульних тварин, яких знайшли на вулиці. Проте здебільшого, каже жінка, люди підкидають своїх. Нещодавно пакет з цуценям повісили просто на паркані.

– Аби нагодувати таку кількість тварин, щоранку варю десять відер каші. На вечерю ж згодовую близько 35 кілограмів кісток та м’яса. За свою пенсію можу купити харчів котам і собакам лише на кілька днів. Дякувати Богу, добрі люди допомагають продуктами. Трохи грошей збирають волонтери, які також шукають домашнім улюбленцям нових господарів. Буває, що їжу тваринам беру в борг, – розповідає господиня. – Усі мої тварини мають щеплення, стерилізовані. Я сама доглядаю за ними. Стежу, аби блохи не завелися, вольєри були чистими. Щоб встигнути усе зробити, встаю о шостій ранку, а лягаю після опівночі.

Ніна Леонідівна зітхає, утримувати стільки тварин самій непросто. Та й місця усім чотирилапим не вистачає. Жінка навіть власну хату віддала улюбленцям. Сама ж влітку ночує у альтанці, і лише з початком холодів йде до невеличкої літньої кухні.

– Одинадцять років боролася за те, щоб у нас був притулок для бродячих тварин. Нарешті виділили земельну ділянку у промисловій зоні під його будівництво, – розповідає Ніна Кондратюк. – Тож, сподіваюся, незабаром моя мрія здійсниться. Хоча всіх тварин і не віддам до притулку, стареньких та «інвалідів» залишу в себе, давати їм раду стане значно простіше.

Марія МАРТИНЮК, Рівненська область

«Конкурс журналістських матеріалів «Дій активно! Живи позитивно!» ініційований Благодійним фондом Олександра Шевченка та Українським журналістським фондом.