На Тернопільщині на початку вересня створили перший дитячий будинок сімейного типу. Зараз у ньому проживає дев’ятеро дітей, яких всиновила монахиня з Луцька, сестра Йосафата.
Про це повідомляє 20 Хвилин.
"То не я так вирішила, це так Господь подбав. Я пішла за його покликом. Бачите слово "монах" то від слова "один", але така була Божа воля, щоб я була не сама", - каже сестра Йосафата.
Відтак, у 2012 році сестра Йосафата вирішила допомогти одній родині, що потрапила у кризову ситуацію.
"Мама трьох дітей серйозно захворіла. Дітей вилучили у сім’ї, а я готувала їх до Першого причастя. Вони дзвонили до мене, просили, щоб я допомогла, щоб забрала їх додому. Я пообіцяла їм, що зроблю це", - розповідає жінка.
Спочатку прийомних дітей було троє, потім сестра забрала ще двох дітей, від яких мама відмовилась.
Із п’ятьма дітьми сестра Йосафата кілька років жила у Єпархіальному управлінні біля Владики Димитра (Григорака) єпископа Бучацького. За словами сестри, приміщення було зовсім непристосоване для дітей. Тому згодом за Єпархіальні кошти для родини придбали просторий будинок.
"Найстаршій донечці - 19. Вона вже студентка, вчиться у Тернополі. Приїжджає на вихідні та допомагає нам по господарству. Троє старших дітей вже не живуть з нами. Вони приїжджають на вихідні", - розповідає сестра Йосафата.
Сама сестра Йосафата родом з Луцька, на Тернопільщину вона приїхала на запрошення Владики Дмитра разом із іншими сестрами.
"Я пішла в монастир, коли мені було 15. Я маю катехитичну освіту та освіту соціального працівника. До дітей завжди тяжіла душа. І так дав Бог, що все життя із ними", - каже Йосафата.
Сестра зізнається, що із дітьми буває нелегко, але коли є взаєморозуміння у сім’ї, життя в молитві та бажання спілкуватись - то будь-які труднощі під силу.
"Найважче було із першими дітьми. Я вчилась бути мамою, вони вчились: була наука для всіх. А тепер вже вони допомагають виховувати молодших", - говорить монахиня.
За словами жінки, діти дружать між собою, хоча спочатку так не було.
"На початку було видно, що дітям бракує любові. Вони ревнували мене до книжок, адже коли ми створили сім’ю, я ще сама була студенткою, а потім все владналось. Кожен у сім’ї має свої обов’язки, а разом вони складаються у великий пазл", - продовжує сестра Йосафата.
"Молодші граються між собою, разом ходять до школи. В нас є чотири хлопчики і п’ять дівчаток. Ми справляємось", - розповідає монахиня.
Сестра Йосафата говорить, що сім’ю дуже підтримує церква. Від держави допомоги вистачає лише, якщо діти не хворіють.
"На одну дитину держава виділяє два прожиткових мінімуми в місяць. У дітей практично у кожного серйозні проблеми зі здоров’ям, тому буває важко. Але коли сім’я дружня - все під силу", - підкреслює жінка.
На запитання чи справляється одна людина зі стількома людьми сестра посміхається.
"Нас є багато, і кожен ще має свого Ангела-Хоронителя, який помагає нам", - каже вона.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!