Ще кілька років тому Ігор Савчук з Хорлупів Ківерцівського району навіть уявити не міг, що розводитиме кіз і вироблятиме сири. Але доля примхлива, тож тепер він утримує чи не найбільше стадо в нашому краї – понад 150 голів – та навчився варити 25 видів смачнючих сирів.
Купив козла за 10 тисяч
Ігор Володимирович зоотехнік по спеціальності. Понад десять років віддав роботі у колгоспі, а потім – розвал, криза. Був час, коли Ігор з напарником вирощували свиней. Але незабаром згорнули бізнес: долар скочив до 26, а свині коштували по 20 за кілограм живої ваги… Задум же про кіз виник у нашого героя випадково.
– Я все життя тримаю кіз, – розказує Ігор Володимирович. – Але лише для себе, одну-дві, максимум – три. І тут одного дня я випадково познайомився з київськими бізнесменами. Вони виготовляли дитяче харчування, для якого шукали козяче молоко. Ми вдарили, як-то кажуть, по руках, і я став нарощувати ферму. Насамперед, купив за 10 тисяч козла американської породи Ламанча, бо від них ніякого запаху немає. Потім докупив ще три породи. Переконався, що тримати кіз – це вигідна справа. Їх легше розводити: корова за своє життя приведе п’ять телят, а коза – щороку. Та коли мені з дня на день мали привезти морозильні установки, ці підприємці-брати… розбилися на смерть в аварії.
Шок, який пережив у той момент Ігор Савчук, напевно, словами не передати. У господарстві мекала сотня кіз, їх треба було лікувати, годувати, доїти, випасати… Ігор, до речі, був за пастуха цілими днями. Довелося залізти у борги і купити доїльні апарати, бо ж подоїти 60 кіз вручну просто нереально! Але найважливіше – куди дівати молоко? Адже Савчукові рекордсменки давали по сім літрів щодня?
Коптить на фруктових гілочках і вимочує у вині
Думка про сироварню була як рятівна соломинка. Ані Ігор Савчук, ані його дружина раніше цим не займалися. Порадившись, вирішили, що треба спробувати зварити бринзу, мовляв, у ній хоч трохи розуміються.
– То тепер я знаю, що те, що ми тоді виварили, це не бринза, – усміхається чоловік. – Але, на диво, від її смаку всі були у захваті і першу партію просто змели!
Отак поступово, без будь-якого досвіду Савчуки освоювали науку сироваріння. А вже тоді дали волю фантазії! Тепер виробляють аж 25 видів сирів! Якої тільки смакоти тут немає! Найдієтичніший сир на сироватці рікотта, рокфор з блакитною пліснявою, кротен з білою, який має здатність щодня змінювати смак, а ще косички, шеврон, сулугуні, бурата, моцарела, пармезан і навіть бринза з шоколадом. Тверді, м’які, копчені (у бочці на фруктових гілочках, що дає просто неймовірний аромат) і навіть вимочені у домашньому вині… Та й, зрештою, сири власного виробництва – один такий дозріває пів року і поєднує у собі три різні смаки.
Однак, щойно поцікавилася про збут сирів, як Ігор Володимирович відразу посмутнішав. Бо ж мав уже місця на ринках Ківерців та Луцька, двічі на тиждень виїжджав продавати свій товар і мав неабиякий попит у покупців, аж тут... коронавірус. Не жили, а виживали. Довелося навіть продати 50 голів елітного молодняку за безцінь.
На запитання, чи допомагає йому хоча б чимось держава, Ігор Володимирович сумно усміхнувся:
– Нещодавно я прочитав про молодого івано-франківського підприємця, який розводить породистих молочних овець, має отару на 600 голів. Так от держава йому запропонувала 15 гривень допомоги на вівцю… Я можу виробляти три тонни корисного молока, і головне – хочу це робити. Але, на жаль, зацікавленості держави і місцевої влади у тому не бачу...
Мирослава КОСЬМІНА
Передрук заборонено!
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!
Ігор
Чи є контакт до цього господаря.хочеться справжнього сиру