«Село вдів», Поліська Амазонія – саме так характеризують нечасті туристи село Сваловичі Любешівського району, що знаходиться поблизу білоруського кордону. На сьогодні в селі мешкає не більше десяти душ. Здебільшого, це – жінки за 80. Забутий богом населений пункт із його автентичним довоєнним стилем настільки вразили Захара Демидюка, що молодий чоловік вирішив зібрати однодумців, аби допомогти стареньким, що доживають свого віку вдалині від цивілізації.
Волинянин розповів ІА Волинські Новини про те, що перший раз потрапив у Сваловичі випадково, коли їздив у гості до своїх однокурсників з військового ліцею до Любешева.
«Буквально за дня два-три до цього подивився репортаж про ці Сваловичі. Ну й наступного дня під вечір ми з хлопцями туди поїхали. Вже смеркало. І мені ніхто не відкривав двері. Думали, що я аферист», - сміється молодий чоловік.
Захар зізнається, що тоді, під час першого візиту, ходив одинокими дворами у надії просто поспілкуватися на тему села, його мешканців та їхнього життя.
«Тоді мене ніхто не впустив. І лише одна бабця Марія мене впустила. Посиділи, поспілкувалися, попили чаю. Розказала вона все про себе. Я пішов, тільки з того часу вже знав, що повернуся до неї ще раз, але вже з подарунками. У нас з хлопцями є традиція: щороку 4 січня ми збираємось у Любешеві. Тож я попередньо закупив продукти, аби навідати бабу Марію. І вона мені розповіла, що після мого приїзду їй односельчани дорікали, мовляв, «нащо ти його впустила, придивлявся, що там у тебе в хаті є і потім вкраде». Але коли старенька похвалилась подарунками, вони здивувалися і сказали, що теж були б не проти такої допомоги», - каже волинянин.
До слова, як розповідає Захар Демидюк, у 2019 році в селі мешкали 16 чоловік, а у 2020 лишилося вже 10.
«Бабі Марії 76 років, але її в селі рахують однією з наймолодших. Більшості мешканців села уже за 85 і більше. До траси там, по-моєму, 15 кілометрів, до найближчого села біля 18, а до Любешева взагалі 25. Можу помилятися, але десь приблизно так. До них один раз на тиждень приїздить магазин. Пенсії, здебільшого, мінімальні. Літні люди не можуть собі дозволити навіть повноцінного харчування. Тому я шукаю однодумців, які б підтримали ідею, і могли б поїхати до Сваловичів разом зі мною. Хотілося б допомогти місцевим мешканцям продуктами, одягом, та й просто грошима. Можливо, відремонтувати щось комусь потрібно чи перенести», - ділиться задумом хлопець.
Захар зізнався, що у нього є заповітна мрія – допомагати усім, хто цього потребує.
«Я був би сердечно радий, якби люди давали мені змогу втілювати це в реальність», - каже він.
Про дату поїздки активіст обіцяє повідомити усіх, хто зацікавився ідеєю і готовий підтримати його ініціативу, згодом.
Тож, усіх, хто хоче долучитися до доброї справи, а також у кого є ідеї, яким чином ще можна допомогти мешканцям «забутого цивілізацією села», Захар Демидюк просить телефонувати йому особисто за номером 097 099 5354.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!