Російське видання «Новая газета» надрукувало інтерв'ю з матір'ю російського солдата, що загинув, воюючи в Україні на боці терористів. Вона отримала труну з понівеченим тілом сина (був без ніг) наприкінці серпня. І не змогла більше таїти обставини, за яких її дитина потрапила на фронт.

Дата смерті хлопця - 13 серпня 2014 року, місце - «Пункт тимчасової дислокації військової частини 27777» «під час виконання обов'язків військової служби», причина - «Поєднана травма»... Жінка пригадує, як її Антон пішов в армію за контрактом - у 18-ту Окрему мотострілецьку бригаду, в/ч 27777: «В селище Калиновське в Чечню Антон поїхав 21 червня. Дзвонить і каже: «Два місяці зарплати точно не буде». Коли після похорону приїхали хлопці з його частини, виявилося, їм нічого не дали».

За словами вбитої горем жінки, зарплату за півтора місяці служби Антон так і не отримав. Він говорив, що йому обіцяли 40-50 тисяч рублів. Друзі зі служби пояснили, що вони отримують не більше 30. На початку липня хлопець розповів, що в частині запитують, хто хоче добровільно поїхати в Україну. «Він потім розповідав, що у них в частині говорили: якщо протримаєтеся скільки-то днів в Україні - заробите 400 тисяч. Ніхто не погоджувався», - каже жінка.
Потім Антон написав мамі, що його відправляють під Ростов. 18-річна Анастасія, наречена Антона, каже, що вона зідзвонювалася з хлопцем кожен день. «23 або 25 липня вперше сказав: «Їдемо на війну. Ми їдемо в ролі ополченців», - заявила дівчина. Другий раз, як розповів Антон Насті, їх відправили в Україну 3 серпня на два дні.
10 серпня Антон подзвонив додому і сказав: «Мамо, нас відправляють в Донецьк. Послали на допомогу ополченцям. Не переживай, все буде чікі». 11 серпня Антону видали дві гранати та 150 набоїв до автомата. О третій годині дня він надіслав мамі повідомлення «ВКонтакте»: «Телефон здав, в Україну поїхав». «Я не розумію: як їх могли відправити? Адже багато ж народу, 1200 чоловік. Я навіть не знала, кому дзвонити, ані цих майорів не знала, ані номерів. Якщо б я знала, я б сказала: «Не смійте його відправляти!», - каже жінка.

Повідомлення про смерть приніс співробітник Козьмодемьянского військкомату. «Він Антона і на строкову службу відправляв, і на контракт оформляв. Приніс - а сам плаче. Я тільки запитала: «Де це сталося?» - «Під Луганськом». - «Але вони ж в Донецьк поїхали». - «Не доїхали»...

Джерело: Високий Замок

Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!