Кожного літа одна і та ж історія – селяни обурюються, як з ними вчиняють переробники молока, які скуповують його практично за безцінь. Добре, якщо розраховуються вчасно. А то буває й таке, що по декілька місяців грошей за здане молоко не бачать.
Від жовтня не платить Ковельський молокозавод за зібрану продукцію жителям сіл Карасин, Сошичне, Стовбихівка, Видерта, Карпилівка Камінь-Каширського району. Про це вони написали у листі в редакцію. Уже літо надворі, а людям грошей так і не повертають. Коли були у відрядженні, то дізналися, що, починаючи з квітня, молоко у деяких селах району почав збирати Ратнівський завод. Платять справно – по 2 гривні 70 копійок за літр. Ціну опустити не дають конкуренти з «Чортківмолоко» – вони настирливо хочуть зайти на місцевий ринок. Поки їм це не вдається.
А от у Купичеві Турійського району селяни повелися на солодкі пропозиції тернополян. У результаті обіцяних грошей не отримали.
– Щоб перетягнути людей, казали, що платитимуть по 3 гривні 50 копійок за літр, – розповіла жителька Купичева Наталія Прокопчук. – Їм повірили. Місяць заплатили, а потім почали дурити з жирністю. Взяли проби у червні, поставили жирність молока 2,2, і заплатили по ній людям за травень. В результаті, приміром, жінка здала 300 літрів молока, а їй віддали гроші тільки за 200. Де справедливість? Дурять вони людей з жирністю молока. Провели експеримент: з однієї банки водій і наша заготівельниця взяли проби. У нього загальний жир вийшов 2,2, а у неї – 3,1. Як таке може бути?
Зараз «Чортківмолоко» пішло з Купичева. Люди кажуть, що загалом їм недоплатили чотири тисячі гривень. Молоко стали приймати місцеві підприємства «Аміла», «Камелія», «Дружба». Платять по 2,50. Людей така ціна не влаштовує. Хоч би по три гривні давали, кажуть. Все росте у ціні, тільки не молоко. У магазині ж літр коштує майже 10 гривень. А місцевий купичівський дитсадок закуповує молоко для дітей по 9 гривень. Їхні ж батьки здають його по 2,50.
Петро Камельчук, родина якого є власниками господарств «Камелія» і «Дружба», каже: щоб молоко було дорожчим, потрібна відповідна якість. Продукцію його ферм приймають за вищою категорією – ціна від зимової не відрізняється.
– Загалом у двох господарствах утримуємо понад 250 корів. Молоко здаємо на «Дубномолоко» за хорошу ціну. Умови дуже жорсткі, – поділився Петро Степанович. – Ідеально треба вигребти стійло, коли корови йдуть на пашу. За день воно просохне – завозимо солому, розстеляємо, щоб корова лягала на чистеньке. Перед доїнням вим’я промивається теплою водичкою, перше молоко треба здоїти у посудину, потім підключити апарат, процідити, своєчасно охолодити. Тоді молоко відповідає вищій категорії. Ми й далі розвиватимемо цей напрямок. Телиць не продали. Попросили колишню доярку доглянути групу нелетів. У Ницях перекриваємо корівник, будемо розширюватися. У людей же молоко збираємо, аби телят поїти.
Щодо проблеми із селянським молоком, то досвідчений господарник зауважив, що майбутнє – за сімейними молочними фермами. Той, хто тримає одну корову, робить це винятково для власних потреб, і тому бізнес на цьому не побудуєш.
Як працює сімейна молочна ферма, мала нагоду побачити у селі Білашів Ковельського району. Фермерське господарство «Аюлен» працює з 2003 року. Його власник Володимир Буць каже, що на сімейній фермі задіяна вся родина – він, дружина, син, дочка із зятем…
– Спочатку утримували 23 корів. Зараз –15. Щодня здаємо до 250 літрів на «Дубномолоко». Доїмо апаратами і відразу охолоджуємо. Холодильник поставили переробники, платять справно. Сьогодні молоко купують по 3 гривні 25 копійок.
Працювати Буцям доводиться тяжко: аби утримувати корів, обробляють 37 гектарів поля. Сіють траву. Щоб перезимувати одній корові, потрібно заготувати 2,5 тонни сіна. Володимир Андрійович каже, що господарювання було б ефективнішим, якби корова була племінною. Але поки це – недосяжна мрія.
Реалії сьогодення такі, що до 80% усього молока переробники приймають від населення. Люди кажуть, що їх би влаштувала ціна у три гривні. І вони готові добиватися свого.
– Якби ми всі гуртом хоча б тиждень не здавали їм молоко, тоді б відчули, – каже жителька Купичева Зінаїда Крисак. – А так роблять, що хочуть, бо ми незахищені, з нами навіть договорів не укладають.
У департаменті сільського господарства Волинської ОДА, куди ми звернулися за коментарем, зазначили, що сьогодні від населення молоко приймають по 2 гривні 50 копійок – 2 гривні 70 копійок. Визнали, що і заборгованість існує, щоправда, назвати суму заступник начальника департаменту Юрій Юрченко відмовився: мовляв, інформація оперативна, до того ж, гроші починають потроху виплачувати. Зате повідомив, що до червня минулого року поголів’я зменшилося на шість тисяч. Люди вирізали чотири тисячі, а господарства – дві тисячі корів.
Наталка СЛЮСАР,
Волинська область
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!