У літній період на вулицях міст тротуари, а іноді й проїжджа частина дороги, завалені кабачками, цибулею, ягодами і навіть молочною продукцією. І це при тому, що чи не на кожному ринку є спеціальні ряди для реалізації продукції зі свого господарства. 

Тротуаром між Варшавським ринком та автостанцією у Луцьку пройти неможливо. Жіночки, вишикувавшись рядочком по обидва боки, просто з асфальту пропонують «домашнє». Малина, кабачки, цибулька, огірки, яйця акуратно викладені на розстеленій по землі скатертині. Незважаючи на тридцятиградусну спеку, з-під ніг пропонують навіть молочну продукцію та птицю, напхану кропивою. Залюбки дають дегустувати молоко та сир. Запевняють, що все – свіже. 

Під виглядом покупця цікавлюся у жіночки років шістдесяти, чому продає свою продукцію посеред дороги. Зізнається, що торгувати до Луцька приїжджає рідко. Переважно їздить в селище Цумань, бо туди значно ближче. 

– Годину тому, розказували дівчата, приходили гонити нас, мене тоді ще не було, – розповідає продавчиня. – Тут поруч, на базарі, є прилавки, щоб продавати «домашнє», але там місця всім не вистачає. Та й наплив людей тут більший, можна швидше продати. 

Жінка зізналася, що скидаються з «дівчатами» по кілька гривень для охоронця автостанції, аби той їх не виганяв. З правоохоронцями, каже, домовитися важче. Тож щойно вгледівши їх, нашвидку пакують товар. Не встигли – штраф. Зітхає, якби не приторговувала з асфальту, не прожила б на мізерну пенсію. 

Виконуюча обов’язки керівника муніципальної дружини Луцької міської ради Юлія Сиротинська розповідає, що стихійні ринки виникають у місцях, де їх бути не повинно. Для прикладу наводить вулицю Львівську, 61: «асфальтні» торгівці розкладають свій товар навпроти сільськогосподарського ринку, на якому безкоштовно надаються торгові місця на рядах. 

– Люди думають, якщо поставлять продукцію на тротуарі, її одразу ж куплять, – каже Юлія Ярославівна. – Зараз там постійно чергує інспектор. Раніше кілька разів на день їздили розганяти «стихійників», однак щойно варта поїде, вони знову повертаються на свої місця. Явище несанкціонованої торгівлі спостерігається і на вулицях Замкова та Глушець, на прилеглій до ринку території. «Домашня» продукція не лише заполонила тротуар, але й блокує рух транспорту. Хоча тут проблему створює те, що ринок не здатен вмістити всю кількість продавців, які туди приїздять. Зараз на базарі постійно патрулює кілька інспекторів. До вартування залучаємо і стажерів. За стихійний продаж товарів передбачений штраф від 340 до 1700 гривень (це якщо без вилучення). Коли ж товар вилучаємо, рішення про суму адміністративної відповідальності приймає суд. Після суду вилучені продукти передаємо до військового шпиталю. Те ж, що зіпсувалося, відправляємо в зоопарк. 

Керівник муніципальників захоплюється практикою Львова. Там за вирішення проблеми «асфальтної» торгівлі взялися не лише представники муніципальної дружини, а й міська влада. Вони не тільки розчистили територію на проблемних ринках, але й створили максимальну кількість торгових рядів для сільськогосподарників. До того ж, на патрулі з муніципальниками виходять контролери з ринку, які одразу ж дивляться, куди можна поставити людину торгувати. 

Однією із проблем, чому «асфальтні» торги процвітають, Юлія Сиротинська називає брак кадрів у муніципальній дружині. З десяти осіб, які нині працюють у відділі, лише сім інспекторів. Один із яких має бути вихідний, а ще один може перебувати у відпустці. Така кількість муніципалів, бідкається, не може навести лад у місті. Сподівається, що зміни прийдуть із новими реформами.