Бо під час «голосного» сну відбувається неодноразова зупинка дихання
Кожній подружній парі знайома ситуація, коли сон перебиває хропіння партнера. Штурхання та «повернися на бік» повторюється щогодини, але не допомагає. За статистикою, понад 50% чоловіків і 25% жінок після сорока років страждають на хропіння. Є тут і зворотна, небезпечна сторона. У 95% людей хропіння чергується з нічними зупинками дихання уві сні, яке називається синдромом обструктивного апное уві сні (СОАС). Чи можна вилікувати хропіння, що таке апное, як його діагностувати – розповідає лікар-інтерн відділення отоларингології Волинської обласної клінічної лікарні Антон Щурук.
У Європі давно вивчають цю проблему
Природа дала людині чимало можливостей, але й дала час для відпочинку. І це сон. Саме в цей час організм відпочиває і набирається сили. Вчені довели, що вісім годин здорового сну з рівномірним диханням для цього повністю достатньо. Однак апное не дозволяє цього зробити. Проте наші люди дуже мало знають про це захворювання.
– Апное – це зупинка дихання під час сну, – пояснює Антон Георгійович. – У цей момент кисень не поступає до мозку. Страждає серцево-судинна система, людина стає більш схильною до інсультів, інфарктів, депресій. У Європі проблему апное досліджують вже багато десятиліть. На жаль, в Україні їй не приділяли належної уваги. Лише в Києві, а тепер у Луцьку на базі нашого відділення взялися серйозно вивчати це питання. Нещодавно в усьому світі відзначали День сну. Тому ми ініціювали день відкритих дверей і через інтернет запросили зголоситися бажаючих, хто хоче безкоштовно провести перевірку свого сну, дізнатися, чи мають апное і як його лікувати.
Чимало пацієнтів записалися на діагностику. Щоб дізнатися, чи маєте ви проблеми, найперше лікар радить пройти стандартне опитування для виявлення апное. Особливо на цю проблему треба звернути увагу людям, які мають зайву вагу, хвороби щитовидної залози, цукровий діабет. Ви роздратовані, вас хилить на сон при спокійній розмові чи перегляді телевізора, чи навіть їдучи за кермом… Якщо на ці та подібні питання ви у більшості випадків відповіли «так», то знаходитеся в зоні ризику, а отже час приступати до діагностики. Робиться вона спеціальним апаратом, який називається нічна поліграфія сну або кардіо-респіраторний монітиринг. На ліву руку, як годинник, прикріплюється спеціальний пристрій. Від нього йде датчик на безіменний палець, а до носа під’єднуються спеціальні трубки. З цим усім треба лягати в ліжко. Коли ви спите, апарат фіксує частоту пульсу, зупинку дихання та сатурацію (рівень кисню в крові). У нормальному стані вона має бути 95-99, але якщо дихання зникає – показник падає.
«Допоможіть, бо через храп спимо з дружиною в різних кімнатах»
Коли ми розмовляли з Антоном Щуруком, біля кабінету чекав чоловік, який брав участь в діагностиці та хотів дізнатися результати. Він погодився, щоб ми на його прикладі розповіли людям про цю проблему.
– З хропінням маю проблему вже років із 20, – зазначає 46-річний пацієнт. – Через це страждають і мої рідні. Спочатку дружина сварилася, що храп дитину будить, потім її. Живемо у власному будинку, то кожен спить у своїй кімнаті. А коли по роботі доводиться їхати в Київ, то мушу викупляти ціле купе, аби вночі не заважати іншим. Постійно шукаю інформацію, як допомогти собі. Раніше я звертався у приватні клініки, але там за діагностику треба було більше десяти тисяч заплатити, а друзі побачили оголошення про безкоштовну діагностику в обласній, тому й прийшов сюди.
Поки ми розмовляли, Антон Георгійович вже розшифрував дані. Він повідомив, що у пацієнта підтвердився діагноз апное. Під час сну у нього часто зупинялося дихання, хоч він цього не помічає.
– При нормі у годину менше п’яти у вас була зупинка 69 разів, – зазначає лікар. – Якщо взяти сумарно, то з 8 годин сну чотири години ви не дихали. А це дуже небезпечно. Тому раджу вам придбати СІПАП апарат, який забезпечить якісний сон. Працює він просто. На обличчя надягається спеціальна маска, а за допомогою комп’ютеризованого начиння забезпечується постійний тиск у верхніх дихальних шляхах, який зберігає горлянку у відкритому стані та запобігає її спаданню. А компресор подає постійний потік повітря під певним тиском через трубку до маски. Дихання не зупиняється, тому людина прокидається, повноцінно відпочивши. Нема сонливості вдень, роздратованості.
Раніше про такі апарати мало хто знав. Але сучасні технології не стоять на місці і суттєво допомагають покращити здоров’я. «Однак, – зауважує Антон Щурук, – не варто вестися на рекламу спреїв від хропіння, якихось чудодійних крапель. Їх ефективність сумнівна. Натомість, ліцензовані СІПАП апарати справді покращать ваше життя».
Ці слова медика підтверджує наш колега-журналіст Олександр. Він розповів, що вже понад десять років спить із таким апаратом.
– Колись у газеті прочитав, що через зупинку дихання уві сні можна й не прокинутися, – згадує чоловік. – Тоді мені було 65 років і я так хропів, що дружина лякалася. Поїхав на обстеження і мені порадили купити СІПАП апарат. Спочатку незвично було спати у масці, яка закриває ніс і рот, але з часом звик. Тому раджу всім, хто дуже хропить, не мучити ні себе, ні рідних, а звернутися по кваліфіковану допомогу до лікарів. Вони проконсультують і підкажуть, як мати хороший сон.
Руслана СУЛІК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!