Брат знайшов сестру в Єрусалимі
Невигадана історія

Брат знайшов сестру в Єрусалимі

28 серпня 2014, 07:27
0
4
Сподобалось?
4

Вибір
Олена та Оксана товаришували з дитинства. Згодом стали однокласницями. Навіть вуз обрали один і той же. На п'ятому курсі закохалися у красеня-гітариста, який співав в університетському ансамблі і не дуже переймався навчанням. Хлопець довго морочив голови подругам. Звичайно, поодинці. І коли Олена зрозуміла, що вагітна, Оксана вже збиралася за Олега заміж. Між середнім достатком Олениних батьків та крутим бізнесом батьків її подруги хлопець обрав друге.
Як каламуть осідає на дні водойми, так і дівоче нещастя лягло тягарем у серці Олени. Вона за розподілом у вузі поїхала далеко від рідного міста, а Олег та Оксана зажили безбідним життям у квартирі, подарованій на весілля батьками.
Подарунок на день народження
Відтоді минуло чверть віку. Подружки так і не зустрілися жодного разу. Оксана аж світилася, коли дивилася на свого сина - розумного та вродливого Ігоря, який був уже співвласником родинної фірми, багатим нареченим, і покладала на нього великі надії.
- Тобі треба відпочити, - підійшла до хлопця, що сидів за ноутбуком.
- Не зараз, мамо, - відповів Ігор, не відриваючи очей від комп'ютера. - До свого дня народження хочу завершити деякі справи...
- Власне, про нього я й хотіла побалакати. Синку, ми з батьком вирішили зробити тобі невеличкий подарунок.
- Ось як! - Ігор не без цікавості зазирнув матері в очі. - Либонь, підібрали мені нову кандидатуру в наречені?
- Ось і не вгадав.
Мати простягнула хлопцеві синій конверт.
- Що це? - здивувався.
- А ти відкрий - побачиш.
Під лезом перочинного ножика заскрипів свіжий папір, і на робочий стіл випала туристична путівка у Єрусалим.
- Ви знали?.. Ви знали, що для мене Європа - вже прочитана книга, і що я хотів пройти шляхом Ісуса Христа?
Ігор вхопив струнку, наче дівчинка, матір і закружляв по кімнаті. За тиждень він подався на Схід.
Сестра по крові
Таємнича країна зустріла його океаном несподіванок і бажань. Ігор прагнув побачити все. Об'їздив кожне місто у пустелі. У пригоді ставало авто, взяте в оренду.
Його мандрівка завершувалася. Хлопець повертався з Назарета пізно ввечері. Давалася взнаки денна спека. На сусідньому сидінні мелодією Поля Моріа озвався мобільний. «Мамо, я вже завтра вилітаю додому», - тільки й встиг сказати, як світло дальніх фар зустрічного автомобіля осліпило його. У якусь мить Ігор хотів вивернути кермо...
Опритомнів лише у госпіталі. За кілька днів першою, кого побачив, була мама. Червоні від безсонних ночей очі, змучений вигляд - вона нагадувала маленьке побите долею кошеня, що клубочком згорнулося в кріслі біля лікарняного ліжка.
- Все добре... Все вже добре, - схилилася над сином.
- Додому... - ледве видушив із себе Олег, провів очима по палаті, і тільки тоді побачив чорноволосу кучеряву медсестру, яка міняла крапельницю.
- Це Маріам, - кивнула головою мама. - Тепер ви з нею рідні. Коли тебе привезли у госпіталь і з'ясувалось, що потрібна рідкісна четверта група крові, дівчина запропонувала себе у ролі донора.
- Маріам... - повторив Олег. - Вона...
- Вона українка. Кілька років тому приїхала в Ізраїль на роботу.
Зустріч
За кілька днів Олег з матір'ю уже сиділи у зручному салоні літака. Маріам попросила передати рідним на батьківщину невеличкий подарунок. Оксана ладна була зробити для неї все, чого б дівчина не побажала.
Рідне місто зустріло мандрівників осінньою мрякою.
- Вулиця Воропаївська, - назвала вона адресу їхньому водієві, який допоміг Олегові сісти в машину. - Так, так, спочатку заїдемо до батьків Маріам, а потім - додому, - взяла у свої долоні синову руку.
Ошатний будинок на краю міста. Рівно підстрижені кущики і запах хризантем. Двері відчинив статечний чоловік з памороззю над чолом.
- Оленко, у нас гості від Маріам! - гукнув дружині, що перебирала книжки на полиці. Якусь мить - і з Оксаниних грудей вихопився зойк несподіваної зустрічі. Дві жінки дивилися одна на одну, і не могли вимовити жодного слова. Господар оселі та Олег переводили погляд з однієї на іншу і не знали, що кожна в пам'яті переглядала німе кіно з минулого, де був один і той же сюжет, віддаляючись від світу намистом спогадів роз'ятреної душі.
Наталія ЛЕГКА


Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!

Читайте також

Увага! Коментарі відсутні! Прокоментуйте першим...

Ваш коментар

Ви погоджуєтесь з правилами коментування.
Реєстрація Вхід
Забули пароль?
Реєстрація Вхід
На ваш E-mail буде відправлено лист з інструкцією
Реєстрація Вхід
Зареєструватися