29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами. Загін київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», який нараховував чотири сотні осіб, призупинив наступ у десять разів більшого підрозділу Червоної гвардії під проводом есера Муравйова. Затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
При радянській владі подвиг героїв Крут замовчувався. В бою вижили вояки з Волині. Серед них – Іван Грушецький, представник старшого курсу 1-ї Української військової школи. Покинув позицію після команди відступати. Пізніше Грушецький висвятився на священика. Був парохом однієї з православних церков Волинського краю. У вересні 1939 року, в перші дні окупації Волині радянськими військами, його, як українського патріота, кинули до в’язниці. Помер у камері у серпні 1940-го.
Митрофан Швидун, учень1-ї Української військової школи. З поля бою його, пораненого, винесли товариші. Вилікувавшись, Митрофан служив у Дієвій армії УНР, отримав ще одне поранення. У 1920-1930 роки мешкав у Луцьку, був активним діячем місцевої української громади. У 1941-му став організатором Луцького куреня ОУН. Його подальша доля невідома.
Брав участь у бою під Крутами й Гнат Мартинюк, уродженець села Годовичі Ковельського повіту Волинської губернії. Навчався у 1-й Українській військовій школі. В 1920-1921 роках служив старшиною охорони Головного отамана. У 1922 році працював викладачем української мови у рідному селі, заснував український хор. Був священиком у селі Великий Порськ на Волині. Загинув у 1943 році.
Сергій НОВАК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!