22 березня православна церква поминає сорок мучеників Севастійських, які постраждали за віру Христову. Переказ свідчить, що всі вони були воїнами, відрізнялися силою і хоробрістю та прийняли мученицьку смерть за християнські свої переконання в Севастії Вірменській у IV столітті. Їх заставили роздягнутими ввійти в озеро, що сковував лід. Щоб страждання воїнів були ще важчими, на березі для спокуси побудували теплу лазню. Один з бідолашних, не витримавши катування морозом, спробував до неї дістатися. Вирвався з льодяної пастки, однак, не добігши до лазні, помер.
Уночі світло осяяло мучеників, пали на голови тих, хто не спокусився, 39 вінців, а вода в озері дивним чином потеплішала. Вражений мужністю воїнів, один з охоронців, Аглай, теж увійшов у воду, приєднавшись до страждальців. Наступного ранку всі вони залишилися живими. Тоді мучителі їх стратили, спершу розбивши молотами гомілки, тіла спалили, а кістки в озеро кинули. Через три дні мученики явились єпископу Севастійському Петру і розповіли про свій подвиг. Він зібрав святі кістки і з честю поховав.
Пам’ять про 40 мучеників належить до найшанованіших свят. Цього дня полегшується строгість Великого посту.
А в народі 22 березня здавна пов’язували з приходом весни, прильотом співочих птахів, у тому числі жайворонків. Вважалися вони чистими Божими птахами, тому що, згідно з народним повір’ям, разом з ластівками виймали колючі терни з тіла Христа, розіп’ятого на хресті. Добрі господині цього дня печуть сорок булок з медом у формі пташок. У різних регіонах України їх іменували по-різному, але здебільшого це були назви птахів – «сороки», «жайворонки», «буслики»… Також цього дня дівчата варили сорок вареників і частували ними хлопців.
22 березня на службі в храмах жінки моляться за повернення додому чоловіків з далеких доріг.
Олеся КУЛІШ
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!