Галина Борецька з Ратного зібрала колекцію фарфорових ляльок ручної роботи в народних жіночих костюмах майже усіх країн світу.
– Вісім років тому я проходила біля газетного кіоску у Ратному. Побачила на вітрині ляльку – і не могла стриматися, щоб її не купити, – згадує Галина Борецька. – А як принесла додому, розпакувала і побачила, яка то краса, ледь дочекалася наступну. Це була лялька під № 1 у зимовому костюмі Московської губернії. Я ж так загорілася бажанням зібрати усю колекцію, що мені спеціально привозили ці ляльки на замовлення. Останній випуск, який я придбала у 2015 році – № 86 – лялька в нанайському костюмі.
На особливому місці у колекції – українка, яка вирізняється своїм костюмом і не губиться серед інших. Ляльками Галина Григорівна прикрашає подвірʼя – тими, що гралися ще за Союзу. Є кіт Леопольд, Червона Шапочка, Чиполіно, Незнайко, Буратіно, гномик та чимало інших іграшок з мультфільмів. Має на сторожі песика, його знайомі хотіли викинути, а жіночка випрала – тепер як новий.
– А це моя іграшка-талісман – клоун. З ним їздила на гастролі по Україні, Білорусі, Казахстані, бо працювала у цирку. Маю козака, якому більше 55 років, частини тіла у нього ще на резинці тримаються. Якось поїхали з подругою в одне село нашого району у магазин, де дорогий товар залежувався. То вона купила куртку, а я думаєте що? Ляльку! Ось вона – Катя, ще й досі красується у мене на поличці. А куртку подруга вже давно зносила, – згадує жінка.
Ляльки, як і квіти, піднімають настрій пані Галині. Тож рідні знають : якщо подарують ляльку, то точно не прогадають. Наприклад, на 50-ліття син Микола подарував мотанку, наповнену не тільки запашними травами, а й синівською любов’ю.
Леся ГРІНЧУК
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!