Волонтери, які «мотаються» між тилом і лінією фронту, можуть розповісти безліч страшних, життєвих або таких, що змушують вірити в силу українського духу, історій. Саме таку розповіла Тетяна Губа, волонтер по духу і нештатний «радник» Коломойського. Вона просто незамінна людина, яка особисто зустрічає кожен борт з пораненими, супроводжує бійців у госпіталь, веде усі справи, пов'язані з лікуванням, транспортуванням і похоронами. Ця жінка - справжня солдатська мама, яка викурює по пачці цигарок на день і пропускає через своє серце весь цей неймовірний біль.
У Тетяни є блокнот, у який вона записує усе, що пов'язане з роботою. Тепер у ньому є історія, написана рукою самого бійця.
Коли черговий вертоліт з пораненими приземлився у дніпропетровському аеропорту, жінка одразу помітила молодого хлопця з маскою на обличчі - він був поранений в лице і не міг розмовляти. Тоді вона простягнула йому свій блокнот: «Пиши!» І він написав: «Я артилерист. Ми довго були в оточенні. У мене на фронті є брат. Коли росіяни розбили нашу артбатарею прямим попаданням, ми вирішили відступити. Збережіть його, потім повернете. Він пройшов зі мною всю війну».
Тоді хлопець поліз за пазуху і дістав... наш жовто-блакитний, обгорілий, пропахлий порохом прапор! З простреленим обличчям він відмотував від своєї гаубиці стяг України, щоб він не дістався ворогу!
На День десантника волонтери прийшли у лікарню і подарували бійцю новий прапор, але його бойовий «побратим» лежить у Тані в шафі і чекає на перемогу.
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!