Ця страшна історія розпочалася у Львові майже двадцять років тому. Створивши релігійну організацію, Роман Московченко внадився у школи та сиротинці. Там підшуковував собі жертв і глумився над ними. Аж поки одна з них після десяти літ насильства не написала заяву у поліцію. У суді заслухали 147 епізодів зґвалтувань та розбещень…
Прихисток збоченцю надала церква
Знайомі родини розповідають, що Роман у молоді роки навчався у духовній семінарії. Однак після її закінчення у священники чомусь не висвятився. Зате згодом усім став представлятися християнським проповідником, створив організацію «Діти Христа» й взявся за пошуки приміщення для проведення зустрічей.
Прихисток збоченцю надала церква. Тоді про нездоровий інтерес псевдопастора до дітей ніхто зі священнослужителів не здогадувався. Виділили храмове приміщення і вірили, що на зустрічі з проповідником приходить спрагла до Божого слова малеча. Репутацію Роман справді мав чудову. Ще ж паралельно працював у престижній львівській школі…
Пізніше одна з вихованок нарешті зважилася розповісти правду:
– У школі він мав свій кабінет. Це було віддалене місце за кількома дверима. Тихе. Там він розстеляв спальні мішки чи просив нас сісти на стіл і робив з нами, що хотів…
Хвора уява чоловіка щоразу диктувала нові «сценарії». Він вмикав відеокамеру і знімав усе, що робив з дівчатками. Одних лише пестив, інших ґвалтував. Були жертви, яких використовував для своїх втіх знову і знову. Ті часто ненавиділи «братчика Романа» – так його називали – однак покірно виконували усе, що просив. А щоб відчували обов’язок коритися, збоченець позичав дітям гроші. Суми ставали все більшими, а віддавати діти з бідових родин не мали звідки. Тож і наставав час розраховуватися своїм тілом.
– Він записував нам хвилини, які маємо йому послужити, – згадує одна з потерпілих. – Коли ми не хотіли, починали перечити чи відбиватися – він просто додавав час. І все одно все мусили виконати.
Дарував телефон в обмін на тіло
Як представник організації «Діти Христа», Роман Московченко їздив зі своїми підопічними у дитячі притулки та сиротинці, влаштовував там концерти, роздавав подарунки і часто залишався з дітьми на ніч. Тоді лягав між дітьми, щоб мати змогу задовольняти свою хвору хіть. А часом ще й театр влаштовував. Обирав жертву й наказував, як подасть знак, сказати: «Братчику Романе, заведи мене в туалет». І там продовжував робити свою брудну справу.
У судових матеріалах йшлося й про те, що ґвалтівник під час занять у молодіжному християнському товаристві неодноразово приводив дітей в окреме складське приміщення на території храму, де мав кімнатку. Там просив дівчаток роздягатися, торкався їхніх інтимних зон, сам оголювався. Ще й робив дітей винними – мовляв, це їм таке покарання за те, що погано поводяться.
Інколи Роман дівчаток винагороджував. Особливо перед Різдвом, коли місцеві ІТ-компанії жертвували йому десятки тисяч гривень на благодійність для подарунків дітям в інтернатах, а також інші спонсори привозили коробки із презентами для малечі. Для цього Московченко спеціально збирав у сиротинцях дитячі листи-замовлення і закликав усіх охочих виконувати бажання обездолених хлопчиків та дівчаток.
– Всі подарунки ми відкривали і перевіряли. Якщо там була техніка, наприклад, телефон чи планшет, він казав виймати. І якщо нам щось із відкладеного подобалося, ми могли взяти. Але взамін мали дати своє тіло, – згадує учасниця організації «Діти Христа», яка не побоялася свідчити проти свого кривдника в суді.
Тривалість кожного сексу записував у щоденник
Справжні оргії відбувалися й під час поїздок у Карпати чи на Шацькі озера. Роман Московченко організовував християнські табори, й батьки спокійно йому довіряли своїх діток. А там духовний наставник їх підпоював і брутально використовував, влаштовуючи еротичні ігри. Поряд нікого з дорослих більше не було, лише він і дітвора по 12 років. Усе це збереглося на відеозаписах.
Коли правоохоронці прийшли у дім псевдопроповідника з обшуком, касети довелося виносити… мішками. Також у засновника «Дітей Христа» знайшли комп’ютери, ноутбуки, жорсткі диски та флешки з відео та фотографіями дітей. Вів він і щоденники, в яких старанно записував свої сексуальні стосунки з дітьми та їхню тривалість. Перші записи датувалися 2005 роком, останні – 2020-м. Щоб не втратити ці спогади, збоченець сканував їх і набирав на комп’ютері.
Московченко не сподівався, що його викриють. Він вибрав найвразливішу категорію дітей. Над деким збиткувався понад десять років. Тішився, що як відразу дівчатка нікому нічого не розповіли, то пізніше й поготів не стануть зізнаватися через сором та осуд суспільства. Та план не спрацював. Усвідомивши всю ницість вчинків збоченця, молоді жінки вирішили вберегти від страшного досвіду нових жертв. І щоб виродок більше не скалічив жодної дитячої долі, пішли в поліцію.
Коли збоченця заарештували, він намагався використати свої зв’язки, аби відбілитися. Багато хто спочатку й справді ставав на захист Романа, а дівчат, які заявили на нього в поліцію, називали закоханими мстивими дурепами. Але чим більше деталей справи ставало відомо, тим менше захисників залишалося біля підозрюваного. Московченко опинився в глухому куті й почав втрачати розум. То вени намагався порізати ложкою, то у СІЗО в петлю поліз. Його поведінка стала зовсім неадекватною. Врешті судово-медична експертиза підтвердила: неосудний. І хоч Галицький районний суд Львова визнав Московченка винним у 147 епізодах зґвалтувань та розбещень неповнолітніх, реального покарання він не понесе. Суд призначив заходи примусового лікування у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з посиленим наглядом. Якщо згодом Московченко буде одужувати і медична оцінка це підтвердить, суд має повернутися до розгляду обвинувального акту.
Світлана РІДНА
Хочете дізнаватися про головні події першими?
Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram та групи у Facebook!